журналіст

Про нерішучість Заходу, Китай і росію

– У нас прийнято крити матюками нерішучий Захід.
Який дійсно вибішує цими своїми вічними розмірковуваннями над червоними лініями. І тим, що таки майже не дає далекобійної зброї.
Свіжий приклад - з німецькими "Таурусами".
Але.
Окрім очевидного небажання Заходу влазити у прямі боєзіткнення є ще один фактор. Який багато хто забуває. Ім'я йому - Китай.
От прямо в ці дні міністр оборони Китаю Лі Шанфу знову відвідує рашку, Іран та КНДР. Як думаєте - чому?
Ну, бо Китай продовжує кріпити коаліцію свого імені. А також явно проводить таку собі інвентаризацію ресурсів і своїх, і своїх васалів.
Так до чого тут Захід? Зверніть увагу, як західні країни постійно, до істерики вимагають, щоб ми їх озброєння не використовували по території міжнародно визнаної рашки. Здавалось би - яка вже різниця?
А я майже впевнений, що Китай, в руслі своєї стратегії ослаблення і рашки, і Заходу, поставив вимогу: якщо західна далекобійна зброя починає бити по території рашки - вони дають щось самій рашці. Наприклад - ще ракет.
І тому західні країни, передовсім, США, так дмухають на холодне. Адже прекрасно розуміють, що у нас буде велика спокуса використати все, що є, по території ворога.
Це вже не кажучи про технічні моменти типу кількості такого озброєння, носіїв тощо.
Ось такі от геополітичні ігри.

Із допису у ФБ