Кайдаші, які стали героями повісті «Кайдашева сім’я» черкащанина Івана Нечуя‐Левицького, мали прототипів. Їхні нащадки досі живуть на Черкащині у селі Стеблів, звідки й родом письменник.

Про це в інтерв’ю «18000» розповів завідувач музею Нечуя‐Левицького у Стеблеві Андрій Хаврусь.

За його словами, Іван Нечуй‐Левицький уважно спостерігав за людьми та вміло переносив їхні характери й поведінку у свої твори. Він спирався на народність, національну ідею та реалізм.

Однією з відомих робіт письменника є «Кайдашева сім’я». Герої повісті мали прототипів – жителів села Стеблів. Водночас письменник переніс події до села Семигори, щоб не розкривати справжню історію своїх персонажів. Це село теж реальне, розташоване приблизно за 50 кілометрів від Стеблева, вже на Київщині.

Підтвердженням того, що в селі справді проживали Кайдаші, є капсула з листом, що зберігають у музеї Нечуя‐Левицького. Її, за словами завідувача музею, знайшли біля вівтаря старої церкви.

– Коли копали фундамент для нової церкви, натрапили на вівтар старої святині. Спасо‐Преображенська вона називалась. Біля нього знайшли капсулу, з якої витягли папірець, на ньому почерком батька Івана Нечуя‐Левицького йдеться: «Святой Троице слава, повеление государя‐императора Николая в присутствии Семена Степановича Ливицкого, священника Спаса‐Преображенской церкви Себлёва». Також згадують, що на цьому дійстві був присутній староста Андрій Кайдаш, – підтвердив Андрій Хаврусь.

Андрій Хаврусь вказує на фото Івана Нечуя‐Левицького

За словами жителя Стеблева, завідувача музею, Кайдаші живуть у селі дотепер.

- Кайдашу Василю Петровичу вже за 80 років. Він все життя пропрацював в аграрному секторі. Так, як той Омелько Кайдаш на своїй земельці. Кайдаші, Довбиші, Балаші. Ці всі прізвища – всі у нас, у Стеблеві, – додав Андрій Хаврусь. – Так, Кайдаші є і маю надію будуть.