- Деталі
-
20 вересня 2020, 11:30
Їй 62 і вона підкорює танцювальний паркет. Черкащанка Лідія Павлюк шість років танцює у колективах територіального центру, співає в хорі, декламує вірші та відвідує ще п’ять різних гуртків. Там знайшла не лише захоплення, а й кохання.
62-річна черкащанка Лідія Павлюк до виходу на пенсію працювала в укравтодорі. Жінка не уявляла, що колись буде займатися творчістю.
"Почалася моя історія в Березняках: пішла в клуб. Брала участь в хорі «Мальви», . А потім приїхала в Мошни, брала участь в народному хорі «Мошногори»", – розповіла жінка.
Шість років поспіль вона опановує танці у територіальному центрі. На пенсії здійснилася її дитяча мрія, адже раніше не було часу танцювати.
До карантину відвідувала гурток танців тричі на тиждень, встигли зробити 40 різних постановок. Жінка говорить, завжди чекає дітей та онуків, аби продемонструвати вивчені рухи:
"Приїдуть всі, кажу: так пішли в "Річпорт", там же танці кожного дня! Думаю, буде хоч з ким танцювати. А дівчата соромляться: ні, не в бабусю, на жаль".
Чотири роки тому, у неї з’явився партнер по танцях – сімдесятирічний Валерій Гудзенко. Чоловік розповів, що після репетицій та виступів саме вальс поєднав їх у подружжя:
"Ну ходили ми в різні групи, ну я звертав увагу: така емоційна, цікава, доброзичлива, комунікабельна, відкрита, щира людина, але скажемо так страшнувато було зробити перший крок".
"Він прийшов пізніше ніж я, і спочатку в іншій групі танцював. А потім поставили нас в танець «Тримай мене міцно» і з цього ми разом", – розповіла пані Лідія.
Костюми до своїх виступів створюють самостійно – розповів Валерій Гудзенко. Разом вони переглядають і обговорюють свої помилки на виступах.
Зі слів подружжя, на пенсії життя тільки починається. Тому у планах вивчити ще аргентинське танго та ча-ча-ча. А поки що вони одягають костюми та удосконалюють танцювальні номери на вулиці.
Джерело: "Суспільне"