- Деталі
-
22 грудня 2022, 17:30
140 років тому, 11 грудня 1882 року у місті Стрий на Львівщині народився Андрій Бандера, священник УГКЦ, батько провідника ОУН Степана Бандери.
Він закінчив Стрийську гімназію та богословський факультет Львівського університету. Ще з гімназіальних часів член Української народно-демократичної партії, на доручених парафіях провадив активну громадську та просвітню працю. Від початку листопада 1918 року – один з організаторів української влади у Калуському повіті, делегат Української Національної Ради ЗУНР у Станіславі, капелан УГА, учасник боїв на Правобережній Україні проти більшовицьких та денікінських окупантів.
У 1922 році у нього померла дружина і священник самотужки виховував семеро дітей, наймолодшому Богдану було тоді 2 роки, Оксані ще не виповнилось 4, давши їм міцну духовну й національну формацію та добру освіту, при цьому не послабив духовної та просвітницької праці серед селян.
В кінці 1928 року заарештований польською поліцією разом із сином Степаном тільки за те, що відслужив панахиду на могилах УСС в присутности 300 парафіян. Вдруге заарештований із сином Степаном 1930 року за підготовку зустрічі Митрополита А. Шептицького.
На всіх парафіях селяни згадували отця як винятково чуйного та жертовного священника. У будь-яку пору року, навіть негоду й завірюху, на перший поклик поспішав він до потребуючих, долаючи пішки чимало кілометрів, матеріально допомагав нужденним, переважно коштом власної великої родини.
23 травня 1941 разом з доньками Мартою і Оксаною був заарештований як батько «руководителя краковского центра ОУН», 5 днів перебував у Станіславській тюрмі, відтак у Київській.
Ще у 1940 підпільники ОУН декілька разів переконували о. Андрія з родиною переправити до Мюнхена, проте священник свідомо відхиляв усі пропозиції, мотивуючи: «Що буде моїй громаді, то буде зі мною. Не маю релігійного, духовного права і не маю права як патріот український лишати громаду... Розлучити мене з ними можуть тільки наказ моєї церковної влади або насильство ворога, остаточно смерть!». На допитах заявляв, що не є членом ОУН з релігійних мотивів, але відразу додавав, що є симпатиком українських націоналістів. А на суді, коли запитали про дітей відповів: «Я своїм дітям дав належне виховання, прививаючи їм любов до України. Світогляди моїх синів і доньок однакові».
Коли ж о. Андрія запитали чи просить прощення, помилування або щось відповів відмовою.
Розстріляний у Києві 1941. Похований імовірно у Биківні.
У боротьбі за волю України найвищу жертву склала уся родина Бандер:
– Марта-Марія – померла 1982 році на більшовицькій каторзі в Сибіру;
– Оксана та Володимира – багаторічні в’язні московських таборів;
– Богдан – загинув як учасник похідної групи ОУН на півдні України;
– Василь і Олександр – замордовані у німецькому концтаборі Аушвіц;
– Степан – убитий агентом КҐБ.