- Деталі
-
26 лютого 2023, 16:44
У цьому році, 26 лютого виповнюється 130 років від дня народження Отамановського Валентина Дмитровича - українського історика, бібліографа, краєзнавця, громадського та політичного діяча, засновника "Братства самостійників", депутата Української Центральної Ради, учасника бою під Крутами.
Отамановський Валентин Дмитрович народився 14 (26) лютого 1893 року в селі Мала Яблунівка, Смілянської волості, Черкаського повіту, Київської губернії у багатодітній родині дрібного службовця, рахівника цукроварні графів Бобринських. Наприкінці 90 - х ⅩⅠⅩ ст. родина переїхала до Києва.
В 1912 р. Валентин закінчив 5-ту Киівську гімназію із золотою медаллю і вступив на юридичний факультет Київського університету.
В 1913 р. перейшов до Київського політехнічного інституту. У КПІ належав до напівлегальної студентської організації " Українська громада ", де працював головою термінологічної комісії при гурткові "Натураліст", складаючи українську наукову термінологію.
Був членом Української Центральної Ради від Української партії соціалістів - революціонерів. Один із організаторів виступу полків ім. Б. Хмельницького та ім. П. Полуботка під гаслами проголошення незалежності України. Співробітничав з видавництвом "Вернигора", "Шлях".
1918 році у складі Студентського куреня брав участь у бою під Крутами, проти більшовицьких військ.
У травні 1918 року емігрував до Австрії і вступив до Віденського університету. Водночас працював відповідальним коректором видавництва "Українська школа" при друкарні А. Гольцгаузена, де друкувалися підручники для України.
Брав участь у виданні першої фізичної карти України автор - С. Рудницький.
У червні 1920 повернувся до Києва.
Очолив Тимчасовий комітет з організації Центральної Подільської книгозбірні, згодом завідуючий філії Всенародної бібліотеки України при ВУАН, яка стала центром наук, та краєзнавчої роботи в краї. Організував при бібліотеці Кабінет виучування Поділля, музей друку, пункт астрономічних спостережень.
Ініціатор видання та редактор 26-ти випусків "Енциклопедії Поділлєзнавства" (1924 - 29). Один із організаторів краєзнавчого товариства й комісії для вивчення Вінниці та її околиць Кам'янець - Подільського наукового товариства при ВУАН. Брав участь у роботі Комісії ВУАН для виучування історії західноруського та українського права та Науково - дослідної кафедри історії України при ВУАН.
1929 року заарештований за сфальсифікованими звинувачуваннями в причетності до "Спілки визволення України" і засуджений на 5 років ув'язнення, згодом висланий на 2 роки до Татарстану.
1936 - 58 працював викладачем у вузах Казані, Краснодару, Сімферополя, Саратова.
1945 склав екстерном іспити у Краснодарському педагогічному інституті і здобув ще один диплом історика.
1946 - захистив кандидатську дисертацію із соціально - економічної історії Вінниці 14 - 18 ст. в Московському універстеті.
1956 - захистив докторську дисертацію з історії міст Правобережної України середини 17 - кінця 18 ст.в Ленінградському університеті.
З 1958 року жив і працював у Харкові.
Автор праць із соціально - економічної історії України, історії права, історії медицини, методики організації краєзнавчої роботи та краєзнавчої бібліографії досліджень історико - культурної спадщини України. Помер 10 березня 1964 році в Харкові.
Посмертно реабілітований 11 серпня 1989 року.
За матеріалом Смілянського краєзнавчого музею