Оксана БАЙЛО

Деталі

Дійові особи

14 вересня 2026, 15:17

блогерка

Про все, що робить Україну слабшою зсередини, зрештою працює на користь ворога

¬-Що ж, станом на сьогодні в Україні не залишилося жодного з чотирьох генеральних прокурорів, яких Зеленський призначив за сім років свого президентства.
Руслан Рябошапка виїхав за кордон як батько трьох неповнолітніх дітей. Ірину Венедіктову Зеленський призначив посолкою України у Швейцарії. Андрія Костіна, який пішов з посади після скандалу з фіктивними інвалідностями прокурорів, призначив послом у Нідерландах.
А тепер за кордон виїхав і Руслан Кравченко.
Кравченко подав заяву про відставку, але Верховна Рада її ще не підтримала. Тобто формально він досі генеральний прокурор України.
Сьогодні вночі він перетнув кордон на службовому (!) автомобілі й уже з-за кордону повідомив, що перебуває у відрядженні та планує розповідати міжнародним партнерам про «неконтрольований вплив» антикорупційних органів.
Перед виїздом Кравченко оголосив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу та близькій людині керівника САП. Також заявив, що раніше його від цього нібито стримував Зеленський.
Самому Кравченку підозру наразі не оголосили. Але в межах операції «Карфаген» обшуки відбулися в Офісі генпрокурора та вдома у Кравченка. А прокурор САП заявив у суді, що підозрюваний організатор схеми з «кришування» шахрайських колцентрів діяв за повної підтримки генерального прокурора. За версією слідства, підлеглий Кравченка допомагав йому з ремонтом будинку та організацією закордонних поїздок.
На тлі всього цього дурдому президент пише, не називаючи Кравченка навіть на ім’я (!), що в «цього генерального прокурора є тільки один шлях: звільнення з посади».
Та, схоже, шлях виявився трохи довшим і проліг через державний кордон!
Тут можливі, як ми всі розуміємо, лише два варіанти.
Або виїзд Кравченка був погоджений із Зеленським. Тоді президент дозволив залишити країну чинному генеральному прокурору, який фігурує у гучному корупційному скандалі та перед від’їздом розпочав відкриту атаку на керівництво НАБУ і САП.
Або Зеленський про виїзд не знав. Тоді виявляється, що чинний генеральний прокурор після обшуків, заяви про відставку та початку війни з антикорупційними органами може серед ночі сісти у службову (!) машину й перетнути кордон без відома президента.
Обидва варіанти жахливі. Перший означає політичне прикриття, другий — повну втрату контролю. І жоден із них не говорить нічого хорошого про Зеленського та систему влади, яку він побудував.
Зараз про Кравченка багато пишуть, що він неврівноважений, ображений і мстивий. Можливо. Але не варто замінювати політику аматорською психіатрією та забувати про головне: йдеться не просто про «ображеного чиновника», який вирішив помститися. Йдеться про серйозні корупційні підозри щодо його найближчого оточення та можливе використання державного апарату для атаки на органи, які це оточення розслідують!
І, як завжди, нагадую те, про що критично важливо пам’ятати й постійно тримати в голові: якби торік небайдужі українці не вийшли на вулиці з картонками, НАБУ і САП сьогодні могли б уже не мати незалежності.
Монобільшість Зеленського разом із уламками ОПЗЖ та іншими депутатськими групами проголосувала за закон, який фактично підпорядковував антикорупційні органи генеральному прокурору. І Зеленський підписав його терміново того ж дня!
Лише протести в українських містах та тиск міжнародних партнерів змусили владу відкотити це рішення.
Без людей із картонками Кравченко отримав би значно більше важелів впливу на НАБУ і САП. Можливо, ми взагалі ніколи не побачили б ні операції «Карфаген», ні записів, ні обшуків, ні нинішньої панічної атаки на антикорупційні органи.
Варто нарешті усвідомити, що все, що відбувається зараз, — це вже не чергова «невдала кадрова політика Зеленського». Це наростання великої політичної кризи й цілковитий сюрреалізм, який представники цієї влади влаштовують країні на тлі війни на знищення.
Росія посилює удари, тероризує українські міста й намагається знищити нас фізично. А влада на чолі із Зеленським замість того, щоб зміцнювати країну зсередини, послаблює її, розповідаючи нам про якусь там «єдність».
А все, що робить Україну слабшою зсередини, зрештою працює на користь ворога. І влада, яка під час війни продукує хаос, руйнує інституції та прикриває своїх, діє не в інтересах української національної безпеки.
Як би вона сама це не називала.

Із допису у ФБ