Наша електронна пошта:
smila.ua@ukr.net
logo
icon-top-follow icon-top-fb

 

AgrR1

 

Стрічка новин

Авторизуватися через соціальні мережі:

 

 

 

Ukraine

 

Афіша

Зоя ЖУК

 

 

 

письменнниця


Податком на дерева в XX ст. створили екоцит в Україні. Зрубувати дерева - гріх. Прощати?


Одна з тих страшних речей, якими ламали українців за совєтів - то податок на дерева (і кущі) та масова примусова вирубка садів.
Їх було кілька: 1929го, 1939го, 1948го і останній 1953го, буквально перед самою смертю Сталіна.
В деяких селах люди самі вирубували дерева і кущі, бо не мали чим платити (за несплату карали). В інших - це робили показово бригади "буксірів" і червоноармійців.
Скасували його в 1954 р.
Те, який вплив мав цей аспект геноциду на українську культуру - важко оцінити. Про це детально мають говорити як історики, так і ботаніки. Але якщо коротко: було знищено десятки старовинних сортів яблук, груш, слив, жерделів і морелів (старі різновиди абрикос), смородини, вишень, черешень, малини, суниці, бросквини (старовинна назва персиків). От ви куштували коли-небуть дулі? Не ті, що з маком, а я маю на увазі різновид дрібних ранніх літніх груш, дуже запашних і солодких, він був поширений на території Речі Посполитої із 16 ст. (і аж до 19 ст. не мав конкурентів). Деякі культури - чишкун, айва, старовинні сорти горіхів, вишнево-черешневі гібриди, персики - просто зникли, часом навіть назви не лишилося... (Мені здавалося, що фізаліс - це нова культура. А виявляється, його масово вирощували в кін. 19 ст. і називали ліхтарником.)
...А разом із тим усим - зникли рецепти солодощів і домашніх наливок.
І навіть слова - зникли.
От ви знали, що первісно означало слово "смаколик"?
На Фастівщині, в районі с. Яхнів і с. Мала Половецька ще з царських часів - від скасування кріпацтва і до першого податку на садки, тобто майже три покоління - селяни вирощували на продаж для Києва масово фрукти і ягоди. Кожна сім'я мала свою спеціалізацію - смородина, малина, аґрус... або яблука, або вишні. А "смаколик" - це цукати, виготовлені за принципом сухого київського варення.
Коли податок на садок скасували, мій дідо - Петро Сікачина - заповзявся посадити садок. Це була його стрижнева мрія, життєва опора. Того ж року селянам-колгоспникам дозволили мати більші присадибні ділянки. І ось родина отримала рівніший наділ на город, а схил яру дозволено було засадити садком і використовувати, як сінокіс. А сам яр - для стримання ерозії - засадити швидкоростучими деревами (дід посадив верби, осокори, вільхи, терносливи, а також ліщину й бузину). Ерозія припинилася. Загалом тоді по селу було висаджено багато дерев - лісосмуги між полями, стримуючі балки по ярах, ялини, верби, осокори, тополі, дуби. Це по суті врятувало село й поля довкола нього. Інакше б прийшли суховії.
Так ось, щоб змогти посадити садок із яблунь і груш - всі дерева дід сам щепив - він обійшов усі довколишні села в пошуках живців. Бо плодових дерев, що вціліли - були одиниці. Йому вдалося роздобути: донешту, антонівку, семеренку, пепенку, шафран, папіровку (білий налив), джонатан, сніжний кальвін (сніговий кальвіль), і ще якесь дрібне раннє солодке яблуко (за моєї пам'яті в нас його ніхто, крім корови не їв, на Вінничині це - "канхветка"). Крім того, 4 сорти груш. Сливи і вишні росли дикі. 4 сортові сливи посаджені були вже в кінці 1960х. Найважче було відновити популяцію абрикос і горіхів - дідові молодші брати, які пішли у військові, надсилали дідові кісточки з Кавказу. Ще одну морелю, місцеву, дід нашукав у лісосмузі. Смородина в нас росла дика - велетенські кущі в півтора людські зрости, з дрібними кислими ягодами, дуже пахучими. Порічки й малина з'явилися пізніше.
До дерев ставилися з благоговінням. Зрубати? Гріх. Кожне вимерзле чи поламане бурею дерево - оплакували. Кожне весняне саджання - свято і символічний акт "я живу, я росту, я вірю в майбутнє... і коли навіть я помру, дерева - залишаться."
Вікіпедія пише, що відновити шкоду, завдану цими сталінськими указами і втамувати "фруктовий голод", вдалося в 1969р. Як на мене, відновити шкоду не вдалося ніколи - втрачені сорти й культивари, природні гібриди... вони втрачені навіки. Зупинка селекції та розвитку на три десятиліття - це втрачений час. І головне, що зцілить душевний біль тих, хто пам'ятав з дитинства, як поторочі в чорному з червоними зірками вирубували щойнорозквітлі садки? Такі рани зціляє тільки Бог. Такі гріхи прощає тільки Бог. Наш обов'язок - пам'ятати.

 

Із допису в ФБ

scroll back to top

Додати коментар

 

Захисний код
Оновити

t me

 

Дійові особи

Ярослав ЖЕЛЕЗНЯК

Geleznyak

Про людину, яка живе на Банковій і призначає Генпрокурорів, але досі не чула про кол-центри

 

Оксана БАЙЛО

Bailo

Про все, що робить Україну слабшою зсередини, зрештою працює на користь ворога

 

Мартина БОГУСЛАВЕЦЬ

Martina

Про 1 мільярд, за який витягнули з СІЗО корупціонерів

 

 

 
 
Політика
Буданов очолив Офіс президента України

02 січня 2026, 18:08

2026 01 02 budПрезидент України Володимир Зеленський повідомив, що новим керівником Офісу президента стане очільник Головного управління розвідки (ГУР) Кирило Буданов.


Економіка
Понад 173 млн грн екологічного податку сплатили платники Черкащини

19 вересня 2026, 12:26

У січні-серпні платники Черкащини перерахували до зведеного бюджету України понад 173 млн грн екологічного податку.


Суспільство
«Підприємництво Черкащини: зростання та розвиток»: в області стартувала серія тренінгів

19 вересня 2026, 11:16

2026 09 19 trenПерший бізнес-тренінг у межах проєкту «Підприємництво Черкащини: зростання та розвиток» відбувся у Черкасах.


Цікаво
Штрафні бали, камери та “Фантоми”: як в Україні хочуть боротися з водіями-порушниками

18 вересня 2026, 17:31

2026 09 18 dtp1Україну знову сколихнула низка резонансних ДТП, у яких є загиблі та постраждалі. У Києві з різницею у кілька днів один водій після зіткнення влетів у літній майданчик ресторану, а інший — врізався у зупинку громадського транспорту та вбив людей.


Афіша
Обласний драматичний театр розпочинає 95-й сезон

31 серпня 2026, 12:34

2026 08 31 teatrВідкриття 95-го театрального сезону відбудеться в Черкаському академічному музично-драматичному театрі імені Т. Г. Шевченка.