У пошуках роботи сміляни мандрують світом

Деталі

Економіка

Створити 7 тисяч нових робочих місць обіцяв смілянам «відставлений» мер Олексій Цибко.
Що маємо на сьогодні? Немає мера, немає і роботи.
За офіційною статистикою, майже 15 відсотків працездатного населення Сміли становлять безробітні, яких взято на облік понад півтори тисячі.
Реальна ж цифра набагато більша, стверджують фахівці міськрайонного центру зайнятості.
Додайте до цього низькі зарплати працюючих смілян та неповний робочий день чи тиждень. Виходить зовсім невтішна картина.
У пошуках будь-якого заробітку жителі міста їдуть і до Черкас, і до Києва, і навіть за кордон, адже в Смілі ловити нічого. Вдома можна влаштуватися або продавцем, або вантажником, або різноробочим.
Хоча досвідчені будівельники, зварювальники, столяри, електрики чи водії можуть непогано заробити і в Смілі.
Як розповідають самі заробітчани, ніде їх не чекають із розкритими обіймами. Робота зазвичай важка, довготривала, по 12 годин, і малооплачувана. Якщо обіцяють 4-5 тисяч гривень на місяць, то платять у кращому разі 3 тисячі.
Утім, якщо пощастить, то хазяїн чи фірма розплачуються чесно і навіть допомагають із житлом.
– А хочеться працювати вдома. Жити з сім'єю, а не поневірятися на чужині. В одній кімнаті сім-вісім осіб, то що це за життя? Виробництво в Смілі відроджувати треба, а не гратися словами. Влада все обіцяє, а ми батрачимо на можновладців... – ріже правду-матку 42-річний Василь Щербак, підсумовуючи власний заробітчанський досвід.

Вадим НІКІТІН

• < Попередня
• Наступна >