- Деталі
-
Суспільство

У нашу редакцію звернулась підприємець і громадська активістка Галина Жемелко, яка сфотографувала величезну купу книжок на прийомі макулатури.
- Їх привезли з однієї з наших міських шкіл. Номер я не записала. Знаю, що це не поодинокий випадок. Бувають і більші купи. Я тепер ніколи не буду давати дитині книжки для "подарунку бібліотеці". Там були алгебра, біологія… новенькі, нерозкривані, - розповідає пані Галина.
Вона поспілкувалась із знайомими директорами шкіл. Ті пояснюють, що шкільна програма постійно зазнає змін. Часто буває так, що у школу завезли підручники першого видання, а згідно з навчальною програмою вимагають, щоб вчителі викладали за четвертим або п’ятим виданням, які дещо відрізняються від першого. Тому партію з першим виданням доводиться списувати.
Так відбувається через безгосподарність, безвідповідальність і недалекоглядність у нашій державі. Між замовленням книжки, її друком і вимогами навчальної програми – великі часові розриви. Надруковані книжки можуть втратити актуальність – а це гроші на вітер. Адже кожен підручник – це 70-80 гривень як мінімум.
- Це мені нагадує книгу антиутопію Рея Бредбері «451 градус по Фаренгейту». Мені не подобається, що державні гроші витрачаються марно. Якщо державне – то ніби нічиє… Нібито директори шкіл і начальники відділів освіти не винні… Але разом з тим винні, бо всі мовчать і не озвучують проблему бездумного знищення книжок. І тим часом змушують батьків купувати підручники у школу. Щороку ми купуємо «Англійську мову». Прикро за цю ситуацію, - говорить Галина Жемелко.