У Суботові науковці знайшли ймовірне поховання Богдана Хмельницького

Деталі

Суспільство

На Черкащині у Суботові Чигиринського району в родинній церкві-усипальниці Богдана Хмельницького, збудованій ним у 1651-1655 роках, георадари зафіксували старовинний склеп. Фахівці припускають, що це поховання самого гетьмана, яке шукали понад 300 років, та його сина Тимоша.
Про це повідомляє «Інститут Просвіти».
За попередніми висновками науковців, нові дані допоможуть розкрити найбільшу інтригу останніх століть. Адже за всю історію пошуків ще ніхто так глибоко не досліджував імовірне місце поховання великого гетьмана.

Рік тому ГО ” ФОНД ВЕЛИКИЙ ЛЬОХ” під патронатом Православної Церкви України зініціювала масштабні пошуки праху гетьмана експедицією науковців з числа археологів, геофізиків, істориків і незалежних експертів.
До речі, востаннє археологи досліджували ґрунт Іллінської церкви у 2005 році. Та попри цікаві знахідки у сфері культурних артефактів, склеп із рештками Богдана Хмельницького дослідники так і не знайшли. Коли доходили до так званого материкового ґрунту на глибині 1,7 – 2 метри, що передбачено традиційними методами дослідження, пошуки припиняли. Бо археологи були переконані, що нижче нічого вже немає. А історики переконували, що в ті часи не ховали людей на глибині більше як 3 метри.

Втім, результати нещодавніх досліджень у Суботові приголомшили. На глибині понад 2 метри науковці зафіксували геофізичну аномалію, джерелом якої може бути великий археологічних об’єкт.
Для пошуку праху Хмельницького геофізики використали провідні світові технології
За словами Ксенії Бондар, кандидатки геологічних наук, старшого наукового співробітника науково-дослідної лабораторії теоретичної та прикладної геофізики Інституту геології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, під час розвідки в Свято-Іллінській церкві було застосовувано один із найпоширеніших та перевірених у світовій практиці геофізичних методів – метод високочастотних електромагнітних зондувань, або ж георадарний метод. За допомогою чотирьох георадарів з різною робочою частотою і, відповідно, різної роздільної здатності та глибинності, було обстежено простір під підлогою церкви до глибини більше ніж 4 метри. Раніше не було можливості дослідити підземний простір до такої глибини, не руйнуючи його. За результатами обробки даних георадарного зондування науковці отримали чітке тривимірне зображення аномалії у центральній частині церкві. Її геометрія та розміри (довжина 3 м, ширина 1,3 м) відповідають об’єкту, схожому на склеп.

Пані Ксенія каже, що у світовій практиці відомі аналогічні розташування склепів, скажімо, у храмах Західної Європи. Це лише підтверджує, що місце у центральній частині церкви в ті часи часто використовували для поховань. Між іншим, ще 1970 року саме центральну частину Іллінської церкви, де науковці передбачають наявність склепу, досліджував відомий український археолог Роман Юра. У своєму щоденнику він відмітив зміщення фундаментної плити однієї з колон на північ, у бік, як припускають науковці, вхідного тунелю до передбачуваної підземної споруди. Проте їм не вистачило буквально метра, аби дійти до об’єкта.
«З власного досвіду знаю лише два випадки, коли всередині церкви, на глибині понад 4 метри, були аномалії, схожі на крипти. Свято-Іллінська церква у Суботові стала в моєму списку третім таким об’єктом. За результатами мого дослідження, там було знайдено 4 аномалії, одна із них на 90% є криптою», – розповідає геофізик Іван Ільчишин, який до Свято-Іллінської церкви георадарним методом дослідив понад 100 церков та храмів.
Окрім того, уточнює він, є сліди ймовірно засипаного підземного проходу з південно-західної стіни церкви в бік вівтаря або до підземної крипти. Для перевірки отриманих даних потрібні археологічні та інженерно-геологічні дослідження. Та чи не найбільша інтрига цих досліджень в тому, що до цієї знахідки історики в один голос переконували, що в ті часи на такій глибині не ховали.

“У нас є вагомі підстави припускати, що один зі знайдених підземних ходів, імовірно, веде до церкви. Його зафіксовано на глибині 4,5 метра. А зважаючи, що територію Свято-Іллінської церкви перетворили на цвинтар лише у XVIII столітті, коли згоріла Михайлівська церква, то попереду багато цікавих відкриттів», – додає Лариса Виногродська, кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту археології НАН України.
Вона говорить, що наступний етап дослідників – зондування стін церкви сучасними технічними засобами
Сенсаційною та символічною у пошуках праху великого гетьмана стала також знахідка в державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Заболотного зображення Іллінської церкви для реконструкції послідовності подій. І саме там вчені натрапили на копію метрики Іллінської церкви, оригінали якої зберігають у Санкт-Петербурзі. У метриці чітко записано, що праворуч церкви біля середньої колони, ближче до заходу, є склеп Зиновія Богдана Хмельниьцкого та його сина Тимоша, закиданий будівельним сміттям під час перебудови церкви.
“Зважаючи на такі обставини, вже невдовзі ми проведемо електрометричне зондування місця, яке зазначене в метриці та яке є неподалік вже знайденої аномалії”, – каже Ксенія Бондар.
Якщо науковцям таки вдасться віднайти склеп самого Богдана Хмельницького, а ймовірність дуже висока, то українці нарешті матимуть першу могилу українського гетьмана й шанс на створення національного пантеону. Основне його призначення – на могилі відомих українців об’єднати живих і відчути гордість та причетність до творення великої історії свого народу.

• < Попередня
• Наступна >