На двох смілянські підприємці підписали з інтернатом 173 угоди на 3,1 мільйони гривень

Деталі

Суспільство

Смілянський психоневрологічний інтернат розрахований на 210 осіб. Нині тут мешкають 203 підопічних: наймолодшому - 23 роки, найстаршому - 96.
Про це пише «18000».
Наразі інтернат, який побудований у 1969 році, складається із 5 корпусів, два з них - для людей з обмеженою рухливістю. У них мешкають 74 особи. У решті - чоловіки та жінки, які не потребують постійного догляду. У кімнатах мешкають переважно по двоє. Лише в одній кімнаті - четверо.
147 підопічних інтернату зайняті трудотерапією. Щодня вони мають працювати по 1-3 години, залежно від призначень лікаря.
У закладі діють гуртки з арт-терапії, хореографії, вокалу тощо. З підопічними займаються соціальні, культмасові працівники, з трудотерапії, психологи.
Фінансується Смілянський психоневрологічний інтернат, як і решта подібних закладів, з обласного бюджету. У середньому щомісяця витрати на одного підопічного складають близько 8,2 тисяч гривень.
«У нас залишилася велика рогата худоба. Під закладом 19,8 га землі, маємо в оренді ще 87 га. Завдяки цій землі ми забезпечені овочами, фруктами. Частину консервуємо. І лише за рахунок цього економимо близько 600 тисяч гривень щороку на харчуванні», - говорить директорка інтернату Тетяна Мороз.
Та скаржиться на низькі заробітні плати, а тому й проблеми із забезпеченням робітниками на підсобному господарстві. Адже після відрахувань із мінімалки, яку пропонують тут, люди "на руки" отримують 3,3 тисячі гривень.
У штаті інтернату 138 працівників. Із низ 16 чоловіків, які працюють на господарстві. Молодшим медичним персоналом інтернат забезпечений стовідсотково, кухонним та обслуговуючим - теж.
Фактичними монополістами із постачання різноманітних груп продуктів до інтернату є двоє зареєстрованих у Смілі підприємців - Віталій Модлий та Євген Нагорнюк.
На двох підприємці протягом 2018-2019 року підписали із закладом 173 угоди, загальною вартістю 3,1 млн гривень. Переважно предметом договору були продукти харчування, проте постачають підприємці закладу і інші речі - будівельні матеріали, меблі, текстильні вироби.
Характерно, що ці підприємці не співпрацюють із жодним іншим закладом, що фінансується за рахунок бюджету. Журналісти видання намагалися сконтактувати із Модлим та Нагорнюком, аби отримати коментар, однак обоє синхронно відмовились спілкуватися на тему закупівель.
Варто зазначити, що укладання прямих угод в такій кількості не є порушенням Закону "Про публічні закупівлі". Проте йде в розріз із чинним на цей момент розпорядженням голови обласної державної адміністрації про здійснення допорогових закупівель.
Відмова від коментарів з боку підприємців може бути обгрунтована бажанням зберегти комерційну таємницю та секрети "популярності" серед керівництва інтернату. Втім, ми припускаємо, що одним своєрідним ключем до комерційних звитяг Нагорнюка та Модлого може бути персона Віталія Андрійовича Мороза, що є засновником та бенефіціарним власником товаривства "Смілянський завод металовиробів".
Директором цього приватного товариства є Нагорнюк Євген Володимирович, а Віталій Модлий використовує з ним один телефон. Фактично роботодавець Нагорнюка та власник телефону Модлого є чоловіком директора інтернату Тетяни Мороз. Цю інформацію нам підтвердив у телефонній розмові безпосередньо сам Віталій Мороз, проте він також зазначив, що є пенсіонером і "наша цікавість його не цікавить" та відмовився від будь-яких інших коментарів.
Додамо, що у соціальних мережах Євгеній Нагорнюк позиціонує себе не як успішний підприємець, а саме як директор "Смілянського заводу металовиробів".

Крім того, як нам стало відомо, певний час за однією адресою із Віталієм Морозом була зареєстрована Тетяна Шпак. Ця ще одна успішна підприємиця за роки діяльності уклала зі Смілянським психоневрологічним інтернатом 28 угод, загальною вартістю більше 800 тисяч гривень.
Більше про інтернат можна почитати тут:

• < Попередня
• Наступна >