Світлину куцівських активістів заховали під портрет Сталіна

Деталі

Суспільство

Весною 2015 року, розбираючи стару бабину хату, моя тітка Ганна Михайлюк знайшла на горищі портрет Сталіна. Її внучка сказала, що катові українського народу місце на смітнику історії й кинула його на підлогу. У дріб’язках скла і розваленої рамки ми побачили ще одну пожовклу від часу фотографію.
Чому цю світлину було заховано під портрет Сталіна? Хто зображений на ній? Як вона стосується нашої родини?
Я став розслідувати цю справу. І зʼясувалося, що ця фотографія має пряме відношення і до моєї родини, і до історії села Куцівки.
1935 рік. Перед конторою колгоспу імені товариша Сталіна вистроїлися активісти. За перше місце по виконанню плану заготівлі зерна куцівчанам вручили грамоту і фотографію активу села запропонували на районну дошку пошани.
Ще всі вони разом. Ще свято вірять у майбутню перемогу комунізму.
Що все, що вони робили – це на благо революції і радянської влади.
Я вдивлявся в їхні обличчя і хотів збагнути: хто з них забирав останню крихту хліба в голодної дитини? Хто з цих людей став іудою, що доносив на брата у 1937, а потім у війну ставши поліцаєм, доносив новій владі про односельців? Хто з цих юних піонерів став «Павликом Морозовим» за те, що доніс на батька, який проклинав криваву владу. Кого у 1937 як «ворога народу» відправлять на Соловки за те, що портрет Посташева висів у світлиці. А хто з них загине смертю героя, пропавши безвісти у роки Другої світової війни.
Хто з них зриватиме хрести з церкви у тридцяті, а потім зробить з нього хімсклад у шістдесяті? Який вони залишили після себе на цій святій землі слід? Прості трударі і «герої труда».
Хіба на обличчі написано чи ти святий чи грішник? За вісімдесят років ніхто вже не пам’ятає їхніх облич, але ще не стерлися з пам’яті їхні справи. Кожному воздається по його ділах. Чи хто згадає?...
Коли зайшли німці у село цю фотографію сховала за портрет секретар колгоспу Ольга Михайлюк, щоб не арештували нікого з активістів села.
Її саму, за доносом своїх куцівчан остарбайтерів, розстріляли в Австрійському місці Тулн, де вона у 1942 рокі працювала на каторжних роботах.

Сергій Моршенський

Із допису у ФБ

• < Попередня
• Наступна >