- Деталі
-
Суспільство
26-річний Андрій лежить під крапельницею в обласному ендокринологічному центрі. Третій день поспіль лікарі рятують його від ускладнень цукрового діабету: хлопець потрапив сюди у вкрай важкому стані.
–Випив сто грамів горілки і їв те, чого їсти категорично не можна. А до всього ще й помпа зламалася, котра вводить інсулін, – розповідає Андрій, який десять років хворіє на цукровий діабет.
Після такої «дієти», каже він, почувався зле – мучили сухість у роті, спрага та нудота. Цілу добу пролежав вдома і лише потім змушений був звернутися по допомогу до лікарів. Зізнається, порушив дієту, чого категорично робити не можна. Словом, перевірив на собі, що буде, якщо не дотримуватися рекомендацій лікаря.
–Хворому значно краще. Після крапельниць й очі «ожили», –говорить кандидат медичних наук, керівник обласного ендокринологічного центру і головний позаштатний ендокринолог області Ірина Бондарець.
Ірина Анатоліївна з досвіду своєї роботи знає, як нерідко пацієнти легковажать хворобою. У 90 відсотках випадків, наголошує вона, пацієнти, дізнавшись про цукровий діабет, спочатку беруться за самолікування, як це було недавно, коли мати півтора місяця лікувала сина в «травника», хоч і знала про високий рівень цукру.
–Хлопець схуд, погано почувався, потім знепритомнів, і тільки тоді потрапив до нашого ендокринологічного центру. В реанімації ми тиждень боролися за його життя і, на щастя, врятували, — констатує пані Ірина.
Вона говорить, що самолікування цукрового діабету часом доходить до абсурду: хворі вживають мелену гречку з кефіром, п’ють воду, настояну на цибулі, захоплюються 100 грамами, голодують або прикладають до трофічних виразок жований хліб, сподіваючись, що це знизить рівень цукру. Але лікар не пригадує жодного випадку, аби таке допомагало. Навпаки, каже, самолікування тільки ускладнює перебіг хвороби.
–«На Черкащині 30% від усіх хворих на цукровий діабет – молодь, – озвучує сумну статистику Ірина Бондарець.
Це офіційні цифри. Однак, наголошує фахівець, існує ще й прихована статистика, так зване «правило половини».
–Це коли зі 100 відсотків хворих на цукровий діабет лише у половини цю хворобу діагностовано. Із них тільки половина лікуються. І тільки половина тих, хто одержує необхідну терапію, отримує результат, – зазначає Ірина Анатоліївна.
Правда, уточнює вона, через недотримання вимог лікаря та порушення дієти досягнення у лікуванні не такі, яких можна було б очікувати. Результату, якого сподіваються при такій невиліковній хворобі, якою є цукровий діабет, досягають тільки 6% хворих. І він залежить не лише від самого пацієнта, його бажання одужувати та виконувати настанови лікаря, а й від родини хворого, від можливості купувати необхідні ліки та ще від того, як цією проблемою опікується держава.
Адже, підкреслює керівник обласного ендокринологічного центру, цукровий діабет — соціальна хвороба, і без допомоги держави таким хворим (а серед них чимало соціально незахищених верств населення, зокрема, діти, підлітки, студенти, пенсіонери) цим людям не вижити. Бо, окрім необхідного лікування, їм життєво необхідне ще й дієтичне харчування.
І про це треба говорити вголос. Бо при мінімальній пенсії хворий на цукровий діабет не здатний лікуватися і харчуватися так, аби підтримувати необхідний для якісного життя рівень цукру в крові, – переконана пані Ірина.
Вона сподівається, що з початком децентралізації фінансування медицини в регіонах зміниться на краще. І це дозволить забезпечувати пацієнтів інсуліном, таблетками для зниження цукру в крові, глюкометрами, тест-смужками, а лікувальні заклади — необхідними реактивами.
Оскільки, наголошує Ірина Бондарець, кожні 10-12 років число хворих на діабет подвоюється, а вже через десятиліття вчені прогнозують зростання кількості таких хворих у світі до 500 мільйонів. І Україна тут – не виняток.
Тож аби убезпечити себе від такої недуги, головний ендокринолог області радить усім раз на рік проходити загальноклінічні обстеження, а тим, кому за 40 років, здавати аналіз крові на вміст цукру.
Людмила ВАНІНА
redaktor-smila-ua@ukr.net
Україна, м.Сміла
