У міський парк прилетіли з вирію лелеки

Деталі

Суспільство

У Смілянському міському парку в Долині Озер днями поселилися лелеки, які повернулися з теплих країв.
Як повідомляють в адміністрації парку, за повір’ями лелеки приносять на своїх крилах весну і щастя. Тож, певно, недарма Україну поетично називають лелечим краєм. Адже у нас родюча земля з безліччю річок, озер, ставків, заплав і плавнів – все це створило умови для проживання лелеки на нашій землі. Білий лелека, бусол, бузьок, чорногуз оселилися біля наших осель, у наших душах, як символ краси, кохання, родинної злагоди.

Політ лелеки погожої весняної днини ми супроводжуємо вдячним поглядом. Бо лелека, вважай, є невід’ємною суттю нашого буття. Він є символом статку, злагоди, а ще «приносить» немовля щасливим батькам. Діти, які хотіли мати сестричку, за порадою старших вибігали за ворота і гукали: “Буську, буську, принеси Маруську!”
Традиційний птах має й історичну біографію: у наших предків вважався втіленням душі пращурів, а відтак у нашому краї лелека здавна мав імідж священного птаха. Отож і зараз, у погіддя, в будь-якому селі наші краяни, одірвавшись від господарських справ, мають нагоду милуватися клопотами лелечої пари біля свого гнізда, вимощуванням, «капремонтом» пташиної оселі, клекотінням ширококрилих.

Як і людина, лелека може плакати: "Бузьок може нудитися за хижею, в якій жив, ще як був чоловіком, - розповідається в одній легенді. – То він гніздо і в’є на дахах і живе коло людей. Ми часто можемо бачити, як він журиться. Стоїть годинами на одному місці з опущеним дзьобом – плаче й думає про своє людське життя”. Лелека сумує, коли бачить свари поміж людьми: "стане нерухомо на одній нозі і плаче гірко... А як бачить добро між людьми, то калатає своїм дзьобом.То він так радіє”.

• < Попередня
• Наступна >