Смілянські медики розповіли про здорове харчування

Деталі

Суспільство

«Нехай твоя їжа буде медициною, а медицина – їжею» - сказав Гіппократ. На початку червня відзначається день здорового харчування. Кожному лікарю відомо значення раціонального харчування, як в профілактиці захворювань, так і в їх лікуванні. Але чому якісна у всіх відношеннях їжа нерідко викликає неадекватну реакцію організму, а в деяких випадках провокує розвиток хвороби?

Явища харчової непереносимості зовсім не рідкість : кожна третя людина не переносить молоко, кожна сота – пшеницю, жито та продукти з них, значний відсоток – гриби, горох, полуниці. Загалом 80% населення планети скаржиться на непереносимість тих, чи інших продуктів.
Відомо, що людина протягом життя з”їдає близько 100 тон продуктів, будь який з них може бути алергеном. А скільки ще в наш організм потрапляє фарбників, ароматизаторів, стабілізаторів, пестицидів?
Що таке харчова непереносимість?

Харчова непереносимість – це негативна неалергічна реакція на їжу, зумовлена неможливістю організму засвоювати деякі продукти або їх складові. В той же час харчова алергія являється класичною імунною реакцією організму з участю імуноглобулінів класу І та виділенням біологічно активних речовин (гістаміну, серотоніну, простогландинів) та мають чіткі підтвердження (шкірні пробі, радіоалергосорбентний тест).
Поняття «харчова непереностимість» набагато ширше поняття «харчова алергія». Харчова непереносимість може бути зумовлена не тільки класичною аліментарної алергією, а і захворюваннями шлунково кишкового тракту, ферментопатіями, психогенними факторами, особливостями харчових продуктів та речовин, які в них знаходяться.
Харчова непереносимість спостерігаєть у 45 – 80% людей; харчова алергія у 2%.
Групи даної патології:
• Харчова непереносимість, що виникає як результат дефіциту ферментів шлунково кишкового тракту;
• Харчова непереносимість злаків (целіакія);
• Синдром негерметичного кишківника;
• Психогенна харчова непереносимість;
• Справжня харчова алергія;
• Псевдоалергічна харчова непереносимість (справжня харчова непереносимість).
Розвиток різних форм зв’язують з попаданням в кровяне русло компонентів їжі та продуктів порушеного метаболізму, що веде до зміни біологічно активних речовин крові та її форменних елементів з наступним запаленням як в травному каналі, так і в інших органах та системах (судини, нирки, печінка, шкіра, суглоби).
Наглядним прикладом дефіциту харчових ферментів являється непереносимість вуглеводів, найчастіше розвивається непереносимість молочного цукру – лактози. Основні симптоми – болі в животі, здуття, пронос, нудоти, що виникають через декілька годин після вживання молока. Недостатня активність може бути зразу ж після народження (генетично зумовлена), але може виникнути пізніше після перенесених інфекційни та інших хвороб тонкого кішківника.
Фруктозна недостатність має ідентичні прояви. Фруктоза солодша цукру, тому використовується як підсолоджувач в напоях, сиропах, шоколаді, джемах. Фруктоза в великих кількостях знаходиться в фруктах, овочах та меду. Практично половина населення має проблеми після вживання 25 грамів фруктози.

Целіакія (глютенова ентеропатія, глютенова хвороба) - це запальне захворювання тонкої кишки, яке характеризується розвитком атрофії її слизової оболонки, викликаної непереносимістю білка клейковини злакових - глютену та гліадину, що утворюється з нього, у генетично схильних людей, як результат недостатньої кількості ферментів групи пептидаз.
Глютен - це проламін, концентрація якого най¬більш висока у пшениці, ячмені та житі, ячмені, вівсі. Гліадин є токсичною фракцією глютену.
Існує два піки початку розвитку захворювання: пер¬ший - у ранньому дитячому віці, другий - на третьому-четвертому десятиріччі життя. Розрізняють три клінічних форми целіакії: класичну, субклінічну та латентну. Класична форма зустрічається менш, ніж у половини хворих. Частіше зустрічається субклінічна целіакія з незначно вираженими, транзиторними та позакишковими проявами, а також латентна форма, що виявляється при скринінгових обстеженнях. Слід зауважити, що збільшення глютенового навантаження може призвести у цих хворих до появи клінічних симптомів.
Найбільш типові клінічні ознаки при тяжкому перебігу кла¬сичної форми целіакії зумовлені глибокими порушеннями про¬цесів травлення в тонкій кишці. До них відносяться діарея, поліфекалія, стеаторея, метеоризм, відсутність апетиту, втрата маси тіла до ка¬хексії, слабкість. Стілець частий, рідкий, пінистий, з залишками неперетравленої їжі. Внаслідок пору¬шення всмоктування поживних речовин розвивається полігіповітаміноз та мінеральна недостатність. У хворих може спостеріга¬тись анемія, геморагічний діатез. Дефіцит кальцію призводить до остеопорозу, остеомаляції, немотивованих переломів кісток, гіпо¬плазії зубної емалі. При целіакії у хворих можуть спостерігатись порушення психічних функцій. До позакишкових проявів захво¬рювання відносяться герпетиформний дерматит, ураження окре¬мих внутрішніх органів (підшлункової залози, печінки, жовчного міхура, селезінки).

Психогенна харчова непереносимість виникає в результаті стресів та змін психічної сфери. Механізм розвитку – зниження вмісту лейкоцитів в крові та зниженням імунного захисту організму. Ця форма може проявлятися постійним збільшенням маси тіла, целюлітом, вуграми гіперпігментацією, телеангіоектазіями, випадінням волосся, головними болями, втомлюваністю, депресією, нахилу до набряків, запорами, проносами, здуттям живота, болями в суглобах та мязах.

Здорове харчування – це індивідуальний підхід до кожної людини і не існує загальних стандартів, які підходять усім. Кожна людина неповторна і здорове харчування для кожного своє, - розповіла фельдшер кабінету здорового способу життя КНП «Смілянська міська поліклініка»СМР Наталія Зінченко.

• < Попередня
• Наступна >