Він жив із Кобзарем у серці

Деталі

Суспільство

У Смілі поховали Федора Кучера. Йому було 94 роки.
Він був творчою людиною, народним поетом, художником - самоучкою, який присвятив своє життя мистецтву. І до 200-річчя Тараса Шевченка намалював аж дві сотні портретів Кобзаря, котрі експонувалися у столичному музейно-виставковому центрі «Арсенал». Малювати Федір Григорович почав іще в дитинстві. А портретами захопився в школі. Вже у дорослому житті він самотужки опанував техніку малювання олійними фарбами. Це було непросто, але все додумував інтуїтивно. Спеціально відвідував музеї, подовгу роздивлявся виставлені там картини.
Така незвичайна школа допомогла самодіяльному майстру і він узявся за роботу — почав малювати портрети. Виходило непогано, і люди це оцінили. Тож у Смілі, куди переїхав із рідного села В’язівок Городищенського району, зміг знайти роботу за фахом — влаштувався художником.
Федір Григорович виконував замовлення і для міського, і для районного Будинків культури. Роботи вистачало, адже малював портрети в галерею пошани. А вона була і в місті, і в районі, і в машинобудівному заводі. Замовляли портрети своїх людей і сільські ради.
Намалювати двісті портретів Тараса Шевченка до 200-річчя від дня його народження художник вирішив не випадково. Адже творчість Кобзаря він любив iще з того часу, як у другому класі прочитав його «Заповіт». Із тих пір Кобзар був у його серці.
Коли було оголошено про підготовку до тієї виставки, то художник старався постійно працювати, аби встигнути. Свою роботу він відрегулював до автоматизму. Спочатку намалював один портрет, а потім писав по кілька одночасно. Доки одні підсихали, брався за інші. По всіх кімнатах стояли картини. Одні — на підвіконнях, столах, інші — на шафі, дивані, підлозі. Коли намалював 200 портретів Шевченка, то, мабуть, із 20 роздарував знайомим, друзям.

Людмила ВАНІНА

Фото із сайту «Прочерк»

• < Попередня
• Наступна >