Зубожіння і злидні штовхають смілян до магазинів секонд - хенду

Деталі

Суспільство

« На речовий базар чи до сучасних магазинів я ходжу, ніби до музею, - каже з сумом колишня працівниця пивзаводу пані Марія. – Адже ціни на їх товари захмарні…». Тому й не дивно, що останнім часом її, як і переважну більшість зубожілих жителів міста , виручають магазини секонд - хенду, котрі виросли в мікрорайонах Сміли, ніби гриби після дощу. Лише в центрі їх налічується з дюжина. І добре , що вони є! За нинішньої ситуації, коли пенсії вистачає лише на хліб, сіль і кефір, магазини секонд - хенду приваблюють покупців з новою силою. Ці торговельні заклади стали у нагоді і для дітей різного віку, і для пенсіонерів. Бо тільки в них за десятку - другу гривень можна придбати якусь одежину чи взуття. Причому більш - менш ходове. Якщо раніше багато хто отоварювався на міських ринках, то нині рано - раненько займають черги до вищезгаданих магазинів, які гарно «вписалися» в їх злиденне життя. «Якби не секонд - хенди, - коментує пані Марія, - то ходили б напівголими, ніби первіснообщинні люди».Старенька жінка неквапливо займає чергу в чотирнадцяти поверховому будинку, де знаходиться її улюблений магазин. Називає вона його справжнісінькою паличкою – виручалочкою.

Дмитро Палій

• < Попередня
• Наступна >