«Він горів вогником добра та світла для людей»

Деталі

Суспільство

Вчора було 9 днів, як помер відомий смілянський лікар Тодоров Іван Костянтинович.
«7 січня пішла з життя безмежно добра, щира й з відкритим серцем людина, яка жила заради щастя та здоров’я інших. У цей день на 80 році життя пішов від нас чудовий батько, мудрий дідусь, люблячий чоловік, заслужений лікар України, лікар-акушер-гінеколог - Тодоров Іван Костянтинович», – написала на своїй сторінці у ФБ його донька – Тетяна Задорожня.
За її словами, Іван Костянтинович – горів вогником добра та світла для інших людей. Він йшов за покликом своєї душі, віддавав себе справі свого життя незалежно від часу доби, робочих днів чи вихідних, сімейних планів та власного самопочуття. Він скромно й самовіддано виконував свій професійний обов’язок і щоразу радів, коли вдавалося неможливе та казав: «Це зробив Бог моїми руками. Це Бог дав мені ці знання». Навіть в свої майже 80 років Іван Костянтинович вчився, частенько перечитуючи книги, з якими працював, бо, наголошував, людина всього знати не може.
«Та й художні книжки батько постійно читав. Якого б письменника, поему чи роман не пропонували йому, виявлялося, що він це вже читав. А йому постійно хотілося пізнати ще щось. Він цікавився історією, політикою, життям українського народу. Він знав всіх політиків, військових, їх долі», – зазначає донька лікаря.
Вона називає батька, якого знали й поважали не лише жителі нашого району та області, доброю, чуйною, мудрою людиною, серце якої не знало злості, заздрощів чи помсти.
«Ми будем пам’ятати його з доброю посмішкою на вустах, яким він був завжди.
Наша сім'я висловлює глибоку вдячність всім, хто любив Івана Костянтиновича і поважав, всім, хто зміг прийти, щоб провести його в останній путь, і всім, хто хотів, але не зміг, всім, хто хотів би попрощатися з ним, але не знав. Він любив людей і хотів, щоб в світі панувало добро. Всім – добра, міцного здоров’я та благополуччя!», – підсумовує донька лікаря Івана Тодорова.
У соціальних мережах сміляни висловлюють щирі співчуття родині лікаря Івана Тодорова і пригадують, яким професіоналом він був і скільки добра зробив для своїх співвітчизників.

• < Попередня
• Наступна >