Сміла в сльозах: сьогодні прощались з нашим Героєм Михайлом Димитровим

Деталі

Суспільство

Сьогодні важкий трагічний день. У домівку до смілян знову постукала війна і забрала одного з кращих синів Смілянщини. На центральній площі зібралось багато містян, щоб попрощатися зі своїм земляком, другом, побратимом, родичем, сусідом - Михайлом Димитровим.

Він - боєць Добровольчого Український Корпус "Правий сектор", позивний «Гайдамака». Був на війні з перших днів. Останнім часом воював поблизу Авдіївки. Там і загинув разом із побратимом Андрієм Вітвіцьким, позивним «Спікер» (Андрія теж ховають сьогодні в Івано-Франківську). Хлопці підірвались на розтяжці.

У Смілі домовину з тілом Героя несли на руках від переїзду. Біля Пам’ятного знаку на центральній площі зустріли траурну процесію. Сміляни вишикувались у коридор, перед домовиною Героя всі стали на коліна. Провели хвилину мовчання.

Потім почались урочисті виступи. Секретар міської ради Костянтин Синьогуб сказав, що Михайло жив недалеко від його дому, вони разом вчились у технікумі харчових технологій. Але особисто познайомились лише тиждень тому, коли смілянська делегація разом з волонтерами і працівниками культури їздили в АТО вітати бійців із Різдвом Христовим.

Щирими і проникливими були виступи побратимів Гайдамаки – бійців Правого сектору. Вони розказували, яким Патріотом був Михайло, як самовіддано любив Україну, боровся за неї. Михайло був вправним мінометником, безстрашним воїном, його смерть – велика втрата для українських бійців.

Брали слово і народний депутат України Сергій Рудик, і заступник голови Черкаської ОДА Ярослав Березань, був виступ представника Смілянської РДА і районної ради, від імені членів спілки АТО говорив Сергій Водяний, а від волонтерів - Анатолій Репало.

Виступали учні гімназії, тому що Михайло, перебуваючи у Смілі, часто приходив до них на свята, проводив виховні години, та представники школи №1, де він вчився.

В урочистій атмосфері доньці Михайла Димитрова вручили батькову нагороду «За заслуги перед Черкащиною».

Представники духівництва – священики Української Православної Автокефальної Церкви – отець Михайло та Української Православної Церкви Київського Патріархату провели молебен.

- Клята війна забирає найкращих. Отой кровожер хоче, щоб ми плакали, щоб ми опустили руки і здалися, - сказав у своїй промові отець Михайло Шевчук, який особисто знав побратима Михайла Димитрова. – Але ми зціпимо кулаки і скажемо, що не буде цього! Ми не здамося! Кожен із нас повинен зробити все для того, щоб мрії, про які так багато говорив наш Герой дітям у школах та поміж братами своїми, мрії про щасливу, вільну заможну Україну збулися. Ми будемо молитися за тебе завжди. Сміла пам’ятатиме свого славного сина. Царство тобі Небесне!

Потім містяни підходили до домовини Героя і прощалися з ним. Сліз не стримували навіть чоловіки. Труна Героя була вся у квітах. Сміляни гідно попрощались із загиблим Патріотом.
Поховали бійця у селі Костянтинівка.

• < Попередня
• Наступна >