Смілянські діти повезли на конкурс свої «Космічні фантазії»

Деталі

Суспільство

У Черкасах, у КЗ «Черкаський обласний центр науково-технічної творчості учнівської молоді», проходив обласний етап Всеукраїнського гуманітарного конкурсу «Космічні фантазії».
На конкурс представлені роботи за космічною тематикою від юних митців з усіх районів області у двох вікових категоріях: 6-12 років та 13-17 років. Дитячі вироби є самостійним творчим доробком або результатом досліджень та спостережень у номінаціях: образотворче, декоративно-ужиткове мистецтво та література. Кожний дитячий експонат неповторний за своїм задумом, композиційним вирішенням та колористичною гамою.
Смілянський район представили вихованці Центру дитячої та юнацької творчості Смілянської районної ради (директор – Таїса Богатирьова).
Цікавими були роботи вихованців гуртка «Сюрприз» при Костянтинівській Спеціалізованій школі (керівник Ольга Канюка), як завжди, найвищого рівня роботи вихованців гуртка «М’яка іграшка» при Малостаросільській школі (керівник Любов Олійник), розвивають творчу фантазію гуртківці «Майстерні творчості» при Березняківській школі (керівник Аліна Соловйова).

Вихованці гуртка початкового технічного моделювання «Техносвіт» при Малосмілянській школі (керівник Іван Сидоренко) виготовили настільну гру-лабіринт «Космос».
Просто нереально красиві поезії про космос, зірки і сузір’я написали вихованці літературної студії «Калиновий сонет» при Балаклеївській школі №2 (керівник – відома смілянська поетеса Тетяна Шугар-Благодарна).
Смілянські діти в черговий раз продемонстрували свої творчі здібності та яскраву фантазію.

На конкурс «Космічні фантазії»

Настя Розумович уч. 7-го класу Теклинської ЗОШ

Балада про Галатею

Зорями обліплені світи,
Не злічити – скільки ж їх багато!
Часу невловимий тихий плин,
Шлях Чумацький сипле сіль завзято.
Космосу холодна сивина,
Міріади синіх паралелей.
А вона між них така сама
Зірочка маленька Галатея!
Одинока, в змерзлій чорноті
Задивлялась у космічні ночі
Пролітали повз, та все не ті.
Все не ті дивились їй у очі
Сумом покривалося чоло.
Галатея плакала, тужила.
«Ой, чи дочекаюся того,
Хто чарівне слово скаже «мила»»?
Та одного разу засіяв
Поруч неї вогником зеленим
Оріон! Її на руки взяв
Найгарнішу зірку Галатею.
І полинув з нею молодий
Красень Оріон в міжзірʼї стрімко.
А вона – кришталик із води
Чиста, найгарніша в світі зірка!
Отаке кохання у зірок.
Сивий Космос плескав у долоні!
Ну а з часом біля них обох
Зірочки родились – їхні доні!...

Вікторія Сторчова уч. 5-го класу Балаклеївської ЗОШ №2

Зоряник
У кришталевих зорях жив хлопчик Зоряник,
Гуляв собі по небу, а потім раптом зник.
«Ой, леле, що ж то сталось?» --Забідкався народ! –
Чом хлопчика не стало, не стало і зірок!»
А Зоряник хутенько всі зорі позбирав,
У торбу у стареньку він зорі поховав,
Пішов Чумацьким Шляхом в Космічну далечінь,
Залишивши на небі свою холодну тінь.
А торба ж та старенька, у ній самі дірки,
Крізь них і повтікали від хлопчика зірки.
Розсипались по небу! Сміявся Зоряник:
«Оце попав в халепу веселий жартівник!»

Анна Жиранда уч. 5-го класу Балаклеївської ЗОШ №2 .

Дуже зіркове

В кошик маленький із верболозу
Травами зніжений, в розрізах ночі,
Тихо бреде у мережевних росах,
Зорі збираючи, Зоряний Хлопчик.
І між галактик з дощами-кометами,
Стомлено сівши на місячний стовпчик,
Зорі висіюєі по-між планетами,
Щастя примножувач ― Зоряний Хлопчик.
Просто гуляє по Шляху Чумацькому,
Вдягнений в синьо-зіркову сорочку,
Ніжно всміхаючись, з кошика хвацько
Сипле зірками мій Зоряний Хлопчик.

• < Попередня
• Наступна >