Зоя КАЗАНЖІ

Деталі

Дійові особи

журналістка

Про фейкових героїв фейкової країни

–Совкова пропаганда вміла ліпити «героїв».
Стаханов спився і лікувався в психіатричній лікарні.
Зоя Космодемʼянська мала проблеми з психікою і, пишуть, лікувалась від шизофренії. Подібна стійкість, пишуть, наслідок особливостей хвороби. А ще: ви ніколи не задумувались, а де батько Зої і її брата Шури? Мама була, а про тата - жодного слова. А тато був репресований. Незручна така правда. Сім’ю заслали до Сибіру за позицію батька. Він критикував примусову колективізацію.
Микола Гастелло не здійснював свого знаменитого тарану. Існує версія подій біля села Декшняни, згідно з якою таран здійснив інший льотчик, капітан Олександр Маслов. А екіпаж Гастелло розбився поруч.
Про те, що подвиг 28 героїв - панфіловців придуманий від початку і до кінця журналістом «Красной звезды» Олександром Кривицьким ви і без мене в курсі.
Ну і Олександр Матросов не кидався грудьми на амбразуру. До нього схожим способом намагались кілька десятків бійців вивезти із ладу озброєння. І взагалі, Матросова звали Шакірʼян Мухамедьянов. Він був башкиром, народився в 1924 році в селі Кунакбаєво і сам присвоїв собі російські імʼя та прізвище, коли безпритульним потрапив в дитячий прийомний пункт.
І про жахливу долю Павлика Морозова ви знаєте ж? Він ніколи не був піонером, бо в їхньому селі ніколи не було піонерської організації. Його батько був не куркулем, а головою сільради. А донос на нього підлаштувала дружина Тетяна, мати Павлика і підмовила сина. Вона не могла пробачити зраду своєму чоловіку і його стосунки з іншою жінкою. Він покинув Тетяну.
Трофима Морозова посадили на 10 років, а згодом розстріляли. Павлика та його молодшого брата Федю заколов штиком агент ГПУ Карташов. А у вбивстві звинуватили і розстріляли дідуся, бабусю, дядька і двоюрідного брата Павлика.
Тетяна Морозова стала матір’ю героя, їздила по союзу на конференції та з’їзди і закликала усіх дітей брати приклад з її сина Пашки. Через погіршення здоров’я (психічні розлади) їй виділили квартиру в Криму у місті Алупка, де вона померла у 1983 році. І навіть через 50 років зізнавалася журналістам, як ненавидить свого чоловіка-зрадника.
А Трофим Морозов – не ворог, а фактично герой. Який намагався врятувати односельчан від розкуркулюванння.
Фейкові герої фейкової країни. До речі, там і досі нічого не змінилось.

Із допису у ФБ

• < Попередня
• Наступна >