Ми гуляємо в Казахстані довкола озера Кольсай

Деталі

Цікаво

Все думаю: от чому в одні країни всі ломляться, а інші - теж безмежно прекрасні - оминають увагою? Це ж не тільки робота міністерства туризму і витрати на міжнародний піар?

Це якийсь стереотип, який складався століттями? В позолочену Італію була мода їздити щонайменше кілька століть. Коцюбинський і Винниченко тусили на Капрі, як і Максим Горький, і Ленін. Леся Украінка багато зим провела в Сан-Ремо, крім того це було улюблене місце російської аристократії. Ще Гоголь, якому в центрі Рима - меморіальна дошка, писав: «Хто хоч раз побував в Італії, той скаже ‚Прощавай‘ усім іншим землям. Хто був на небі, не повернеться на землю». Поспішний висновок, звісно, але класиків не судять. Втім так і повелося: в Італії - туристична орда і зверхньо-посередній сервіс, а інші землі мовчки припасли свої перлини, гостинність, інші пиндики і чекають, коли набридне Тоскана.

Сиджу над озером Кольсай в Казахстані і не можу позбутися дежавю, що я в Італії. Там в Доломітових Альпах є ну дуже схоже Лаго ді Брайєс, яке вважається одним із найкрасивіших у світі. Воно справді неможливо, невимовно, несказанно прекрасне! Тільки там: три здоровенні, битком забиті парковки, космічні ціни, черга на човники, гамірно і натовпи пікнікуючих сеньйорів. Тут: така ж сама бірюза і краса нелюдська, ті ж самі катамарани для прогулянок, такий же круговий маршрут довкола озера (тільки не обладнаний) серед таких же вікових хвойних, навіть пляж на такому ж місці. Але ще - тиша, дич, нелякані зайці на стежці і відчуття первозданної, неторканої природи.

Ну так, відпустка в Позітано звучить крутіше, ніж відпустка в Алмати. Але це не означає, що Алмати - забите село і довкола пустеля. Це лише означає, що хтось живе стереотипами. І що вся наша планета - дивовижна та прекрасна.
Ми гуляємо довкола озера Кольсай і гід Айдин розповідає, що приїздять і всюдисущі німці з австрійцями, у яких таких краєвидів - на рубль відро, і австралійці, і різні інші землі. Дикі місця стають the new black і їх таких недоторканих - 100500 в Казахстані!

А Кольсайських озер - аж 3: на висоті 1818 м, 2252 м, 2850 м. Всі водойми об'єднані пішохідним маршрутом (25 км), який веде також до перевалу Сара-Булук (3278 м) - звідти можна помилуватися відомим озером Ісик-Куль, яке знаходиться уже в Киргизстані. Маршрут займає три дні пішки, або один день на коні.

Дарина Горова, журналістка

Із допису у ФБ

• < Попередня
• Наступна >