Черкаська прокуратура через суд намагається зупинити приватизацію одного із найбільших державних риборозплідників в Україні — «Іркліївський риборозплідник рослиноїдних риб». Тим часом Фонд держмайна заперечує проти позову. Там вважають: рішення про приватизацію ухвалили законно.
Продаж підприємства може завдати збитків державі та відбувається незаконно, розповів Суспільному заступник керівника обласної прокуратури Станіслав Торопчин.

За словами рибовода Анатолія Сєдих, у ставку розводять коропів, там риба ростиме до жовтня, потім її виловлять:

«Після вилову перевозиться у зимувальні ставки для зимівлі, там йде накопичення риби».

За його словами, короп — один із шести основних видів риби, яку вирощують на підприємстві. За останній рік план заготівлі зріс у десять разів:

«До 2025 року дільниця займала по території близько 60 гектарів. У 2026 році директором поставлено завдання для збільшення кількості вирощування рибопосадкового матеріалу. Додали нам зараз шостий ставок, який займає площу 527 гектарів».

Рибоводом працює понад 25 років, розповів пан Анатолій. За його словами, вирощують «молодняк» риби з ікри до такого віку й розміру, щоб її можна було випустити у водойму або пересадити в інший ставок. Втім, переймається тим, що незабаром цей процес може припинитися, адже підприємство готують до приватизації:

«Є багато різних прикладів негативних, саме в рибній галузі, які призвели до негативних наслідків. І ті ставки, які раніше були більші за нас, і в грошовому плані, і територіально, з них зараз не залишилося нічого, там просто рівні болота».

Як розповів юрисконсульт підприємства Олександр Гричаненко, рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу підприємства шляхом продажу на аукціоні Фонд державного майна ухвалив у жовтні 2022-го, а в лютому 2023 року і регіональне відділення Фонду:

«Після приватизації втрачається контроль держави над майном. Сектор аквакультури з розведення риби слабкий. Промисел у приватника виходить добре, а от аквакультура — це не суперрентабельний бізнес. По каскаду Дніпра Іркліївський риборозплідник залишився єдиним. Хоча таких підприємств повинно було бути два-три на кожне водосховище. Ми залишаємо Кременчуцьке водосховище без підприємства, яке створилося для нього, яке має кожен рік 800 тонн зариблювати і очищати воду, яку ми маємо пити».