Економіка
- Деталі
-
Суспільство
-
24 серпня 2016, 14:24
Реформа гуманітарної галузі Сміли триває – оптимістично стверджують керманичі міста. Але добре «буксує» – тихенько додає один із чиновників міськвиконкому.
Нагадаємо, що глобальною реформою медичної й освітньої сфери та галузі культури дуже переймався колишній міський голова Олексій Цибко. І вже було почав робити перші кроки.
Він вирішив закрити кілька бібліотечних філіалів, реорганізувати лікарні й поліклініки, оптимізувати мережу шкіл і дитсадків.
Однак широко розмахнутися меру не дали депутати міської ради. 1 березня цього року вони дружно позбавили пана Цибка владного крісла. І реформа відразу загальмувала.
У відсутність градоначальника його заступники побоялися проявляти ініціативу, адже у будь-який момент депутати могли погнати і їх з насиджених місць.
Дуже «мудро» вчинила заступник міського голови з гуманітарних питань Людмила Осейко. Вона не наполягала на проведенні реформи, а просто вичікувала – куди подує вітер політичних і кадрових змін.
Друге «пришестя» Олексія Цибка не змінило нічого. Його знову швидко відсторонили від влади. І реформа «зависла» – кардинальних змін не бажали ні заступники мера, ні депутати, ні керівники освіти, медицини й культури міста.
Утім, Людмила Осейко вважає, що реформа гуманітарної сфери все ж таки рухається вперед, хоч і повільно.
– Це дуже тривала процедура. На сьогодні Шевченківська відділкова лікарня та будівля медсанчастини №14 прийняті до комунальної власності. Лікарню №2 ми приєднали до поліклініки для дорослих, оптимізували ліжковий фонд. По школах ми намагалися провести оптимізацію в плані відкриття чи не відкриття десятих класів у залежності від кількості учнів. Один такий клас обходиться від ста до двохсот п’ятдесяти тисяч гривень на рік. Тобто, не у всіх школах Сміли будуть десяті класи. По бібліотеках нічого не можу сказати, тому що інформації поки що у мене немає…
Дивно, що заступник мера не володіє інформацією з профільних питань. Хитрість чиновниці проявилася і в небажанні називати будь-які цифри.
Зокрема, пані Людмила так і не зізналася, скільки коштів потрібно місту, щоб утримувати всю гуманітарну сферу. Але заступник мера надіється на державну субвенцію, адже Сміла є дотаційним містом.
Що ж, це втішає, хоча й не всіх. А раптом держава відмовиться допомагати.
І що тоді?
Вадим НІКІТІН