Економіка

Є пророки у власній Вітчизні: 8 січня народився поет Василь Симоненко

Деталі

Цікаво

08 січня 2023, 16:34

Серед наших легендарних шістдесятників Василь Симоненко займає особливе місце - він і совість, і правда тодішньої та й України нинішньої. В нашій історії він залишився ще й вічно молодим, бо пішов у засвіти лишень у 28 років.
Коли близький друг Василя Симоненко Микола Сом звернувся до мене за підтримкою у належному пропагуванні та пошануванні класика сучасної української літератури - я вважав за честь допомогти йому в цьому.
Тож так появився аудіо-диск «Лебеді материнства: живий голос Василя Симоненка», у якому наш Фонд «Рідна країна» спільно з Національною радіокомпанією зібрав, осучаснив, записав та видав багатотисячним накладом 17 творів поета; ми допомогли реконструювати музей Василя Симоненка у Тарандинцях і за підтримки тодішнього голови Черкаської обласної ради Володимира Греся відремонтували будинок та встановили меморіальну дошку, де розміщено літературно-меморіальний музей в Черкасах – там міститься робочий кабінет поета і журналіста; провели просвітницький захід «ЕтноВесна: День Європи на батьківщині Василя Симоненка» в Біївцях на Полтавщині, де народився знаменитий поет; організували ювілейний творчий вечір в Національній філармонії в Києві та ще десятки різноманітніх заходів по всій Україні на пошану Василю Симоненку.
Переповідати біографію сьогоднішнього іменниника не має потреби. Пораджу лише прослухати короткий монолог Поета «Що я можу сказати про себе» на нашому диску «Лебеді материнства: живий голос Василя Симоненка» (в розділі «Освічена. Аудіопроекти, на сайті ridna.ua)
Також зауважу, що творчість Василя Симоненка - не лише виразно народна, глибоко національна і політично метафорична; вона ще й пророча. Тут жорсткі та правдиві оцінки як минулого, так і сьогодення з майбутнім:
«Диктатори, королі, імператори,
Мліючи в димі хвальби,
Роззявляли пащі, мов кратери,
І гукали:
- Ми - символ доби.
- Хто не з нами, той проти Бога.
- Хто не з нами, той проти всіх!-
І сипались лаври убогі
До куцих кривавих ніг.
Нікчемна продажна челядь,
Банда кривляк для втіх,
Щоб мати що повечерять,
Годувала холуйством їх.
Ідоли обслинені, обціловані
Йшли величаві в своїй ході,
А поруч вставали некороновані
Корифеї і справжні вожді.
Вставали Коперники і Джорджоне,
Шевченко підводив могутнє чоло,
І біля вічного їхнього трону
Лікузи жодного не було.
Бо щире, високе небо
Не підмалюєш квачем,
Бо величі справжній не треба
Спиратись на плечі нікчем».
Твори Великого Українця мусимо читати й перечитувати, щоб вчитися на власних помилках й не повторювати їх знову і знову.
"Маленьке - не смішне,
Адже мале і зерно,
Що силу велетня і геніям несе.
Мале тоді смішне,
Коли воно мізерне,
Коли себе поставить над усе.
Але скажіть, хіба такого мало,
Хіба такі випадки не були,
Коли мале, як прапор, піднімали
І йшли за ним народи, мов осли?
І чи тоді мізерне та смішне
Не оберталось раптом у страшне?»
І за будь-яких обставин триматися однієї із багатьох мудрих настанов нашого поетичного і світоглядного пророка:
«Я хочу бути правді вічним другом
І ворогом одвічним злу».
Пам’ятаємо нашу історію! Шануємо наших героїв!
П.С. На фото: в робочому кабінеті Василя Симоненка в Черкасах та
з Миколою Сомом і Борисом Олійником у Біївцях біля родинної хати поета.

Микола Томенко, очільник громадського руху «Рідна країна»

Із допису у ФБ

• < Попередня
• Наступна >