Економіка

Кіноактор Борислав Брондуков всіх нас смішив

Деталі

Цікаво

04 березня 2024, 17:37

1 березня 1938 року, народився популярний український кіноактор, народний артист України Борислав Брондуков.

Борислав Миколайович народився в невеликому селі Дубова, неподалік від Києва. З шести років у своєму рідному селі на всіх святах читав довгі вірші. У школі вчився добре, отримував грамоти. Десять класів закінчив лише з однією четвіркою — з хімії. Закінчив у Києві будівельний технікум у 1960.
Працював виконробом на будівництві, потім на заводі «Арсенал», де грав у народному театрі. Там його побачив ректор Театрального інституту ім. І.Карпенко - Карого Микола Задніпровський, який запропонував Брондукову вступити до інституту. З 1961 по 1965 рік навчався у Театральному інституті ім. І. Карпенка - Карого. Брондуков був одним з найближчих друзів Івана Миколайчука, вони товаришували зі студентських часів.
Раїса Недашківська, народна артистка України, однокурсниця Брондукова по театральному інституту згадує:«Боренька був приголомшливо талановитий. Його талант проявлявся не тільки на знімальному майданчику, а й у житті. У наші студентські роки він постійно всіх нас смішив. Просто доводив всіх до с ліз, а сам в цей час залишався дуже серйозним».
У 1995 році став першим лауреатом Державної премії України імені Олександра Довженка.
На початку 1960-х одружився зі студенткою Ленінградського політехнічного інституту Мариною, яку зустрів на зйомках фільму «Бур'ян», де вона була звукооператором. Спільне життя виявилося невдалим, незабаром після весілля з'ясувалося, що дружина має психічне захворювання, і через короткий час вони розлучилися.
Зі своєю другою дружиною, Катериною, студенткою театрального інституту, познайомився у 1969 році, тоді йому був 31 рік, а їй 18. Борислав та Катерина Брондукови виховали двох синів — Богдана і Костянтина.

Як кіноактор дебютував 1962 року у фільмі Сергія Параджанова «Квітка на камені».
Нагороджений дипломом Всесоюзного кінофестивалю за найкращу чоловічу роль у фільмі «Камінний хрест».
Знявся у понад 135 фільмах, в тому числі у стрічках «Афоня», «Осінній марафон», «Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона», «Вас чекає громадянка Ніканорова», «Будь здоровим і прощай», «Небезпечні гастролі», «Зелений фургон», «Ми з джазу», «Людина з бульвару Капуцинів», «Гараж», «Вій», «Комісари», «Небезпечні гастролі», «Дід лівого крайнього», «Чорний капітан», «Олеся», «Захар Беркут», «Тривожний місяць вересень», «Дні Турбіних», «Марина», «Міміно», «Вавилон ХХ», «Осінній марафон», «Ми із джазу», «Жорстокий романс», «Спортлото-82», «Державний кордон», «Табір іде в небо», «Подарунок на іменини», «Карпатське золото», «Я служу на кордоні», «Розвідники», «Секретний ешелон», «Небилиці про Івана», «Здраствуй і прощавай», «Про бідного гусара замовте слово» та інших.
У кіно не грав головних персонажів. Він відмовлявся від центральних ролей, якщо вони йому не подобалися і завжди міг, за його словами, з будь-якого епізоду «зробити цукерку».
У 1984 році пережив перший інсульт. Пізніше він переніс ще два інсульти і операцію з видалення гематоми головного мозку.
Востаннє на екрані з'явився у 1997 році в картині «Хіппініада, або Материк любові», але після третього інсульту він не розмовляв і не вставав з ліжка. Постійно за ним доглядала дружина Катерина.
Помер на 67-му році життя. Похований на Байковому кладовищі у Києві
У День українського кіно, 8 вересня 2012 року, у Києві на вул. Інститутській, 22/7 відкрили меморіальну дошку на фасадній стороні будинку, в якому проживав Борислав Брондуков.
У 2008 році видана книга «Тринадцять сповідей», складена вдовою актора Катериною Брондуковою. До неї увійшли поетичні мініатюри та вірші Брондукова.
Пам’ятаємо...

• < Попередня
• Наступна >