Економіка
- Деталі
-
Цікаво
-
15 липня 2024, 17:56

Цьогоріч відзначаємо 220-ту річницю з дня закінчення будівництва Мотронинського Троїцького монастиря.
Як розповідають у філіалі "Холодний Яр" Національного історико-культурного заповідника "Чигирин", уперше цей монастир згадується у документах 1568 року. Мотронинський Троїцький чоловічий монастир спершу був скитом з капличкою, заснованим у другій половині ХVI століття завдяки Київському митрополиту Іоні Протасевичу.
1648 Київський митрополит Сильвестр Косов своїм коштом спорудив у монастирі дерев'яну трапезну церкву. До початку ХІХ століття усі монастирські споруди були дерев'яними.

Під час Коліївщини Мотронинський монастир було пограбовано і частково зруйновано, проте у 1770-х його відновили: на той час існували побудовані з дуба соборна Троїцька церква (збудована 1726), трапезна церква Іоанна Золотоустого, надбрамна дзвіниця, братські келії та інші споруди.
Після 1793 монастир перейшов у підпорядкування Київської єпархії. Він відчутно збіднів після того, як імперська влада позбавила його маєтностей і перетворила на позаштатний, з невеликою кількістю ченців і послушників (1847 їх було 45 осіб). Проте саме в той час тут спромоглися на коштовне муроване будівництво: замість старої дерев'яної в травні 1800 року почали будувати нову муровану соборну Троїцьку церкву. Будівельними роботами керував підрядник з фортеці святої Єлисавети (тепер м. Кропивницький) Артем Чеменко. У жовтні 1802 року майже завершена будова обвалилася. Її руїни розібрали. Церкву побудували наново 1804 року. 17 жовтня 1804 року храм освячено ігуменом Антонієм.
Протягом 1824–1830-х років у монастирі збудували нові муровані споруди трапезної церкви, настоятельських келій та ін. Таким і побачив цей монастир Тарас Шевченко, котрий побував тут 1843 та 1845 роках. Під час останніх відвідин він написав акварель «Мотрин монастир».
1911 монастир став жіночим.
1921 радянська влада забрала у монастиря землю. 21 листопада 1929 року постановою секретаріату Всеукраїнського центрального виконавчого комітету монастир було ліквідовано і все його майно передано місцевій комуні «Заповіт Леніна».
Під час Другої світової війни згоріла дерев’яна церква Святого Іоанна Золотоустого. З того часу монастирище стояло пусткою. 1991 року, вже у незалежній Україні, знову відродився Мотронинський жіночий монастир.