Економіка
- Деталі
-
Цікаво
-
13 жовтня 2017, 17:37

Подружжя Анна Светік та Максим Цапко, повернувшись із Лондона, вирішили розпочати власний швацький бізнес у селі: по-перше, витрати мінімальні, по-друге, місцеві жителі зможуть отримати роботу не лише на фермах.
"Свєтік" шиє дитячій одяг та постільну білизну з натуральних тканин. Враховуючи реальні потреби, підприємці адаптували розмірну сітку та моделі для українських дітей. До того ж відкрили власну мережу магазинів "Манна" у Смілі, Києві та Черкасах, які працюють без посередників. А оригінальна назва — від імен засновників: М(аксим) і Анна. А ще у підприємців працює інтернет-магазин одягу M&A.
Зі своїм чоловіком Анна познайомилася у Лондоні. Разом заснували інтернет-магазин дитячого одягу. Та згодом, після народження дитини, вирішили повернутися до України.
До речі, ідею шити якісний дитячий одяг подав чоловік. Плани почали здійснюватися вже у 2011 році, тобто за рік після повернення. Все склалося: отримана профільна освіта — коледж легкої промисловості, зацікавленість у створенні підприємства, вибір асортименту.
Отак недалеко від Сміли й з’явилося нове швацьке виробництво.
Разом нас багато
Протягом трьох років у бізнес було вкладено $80 тис. З них $30 тис. — на придбання та ремонт приміщення під швацький цех. Ще $50 тис. — на обладнання, програмне забезпечення та відкриття трьох магазинів.
Натепер рентабельність виробництва сягає 20-30%, а обсяг продажів складає 60-100 тис. грн на місяць.
Реальна можливість «відбити» вкладене з’явилася лише на четвертий рік роботи. "Хоча це досить відносно, — говорить Анна. — Ми постійно вкладаємо кошти у розвиток. І тому зайвих $80 тис. у нас, на жаль, немає. Причому інвестуємо не тільки у розширення бізнесу, а й у розвиток інфраструктури села".
Важливою конкурентною перевагою сімейного бізнесу "Свєтік" стало заснування виробництва без кредитів та орендної плати. "Нам складно бути збитковими, оскільки у нас власне обладнання і приміщення. Проте сказати, що всі вкладені кошти повернулися, ми не можемо", — зазначають підприємці.
До того ж власники "Свєтіка" знають, як заощадити, використовуючи місцеві можливості. Майстрині, які тут працюють, охоче розбирають залишки від основного виробництва і створюють ляльки-мотанки, обереги та інші витвори народного мистецтва. А завдяки твердопаливному котлу виробництво взагалі стало майже безвідходним. Всі залишки від виробництва взимку використовуються як паливо.
Одним із факторів, який дозволяє продавати готові вироби за демократичними цінами, є прямі продажі через мережу фірмових магазинів. Найголовніше в тому, що у ціноутворенні немає пункту "націнка дилера".
Ще одна конкурентна перевага — великий асортимент: від повзунків до зимових курток, у той час як більшість підприємств прагне жорсткої спеціалізації.
Наразі на виробництві відшивають для власних магазинів білизняний трикотаж, спідниці, брюки, спортивні костюми, верхній одяг тощо, а також дитячу постільну білизну. Виконують і сторонні замовлення. Анна вважає, що розширити асортимент можна за рахунок пошиття слінгів та одягу для вагітних.
Тканини, трикотаж використовують натуральні, співпрацюють із постачальниками в основному з Польщі, а також Туреччини, Китаю та Кореї. Із сировиною в Україні, скаржиться Анна, велика прогалина — якість українських тканин залишає бажати кращого.
А у майбутніх планах — виробництво повного циклу із пошиття пуховиків, починаючи з вирощування гусей і закінчуючи готовими виробами.
Плани на майбутнє
Ганна з чоловіком продовжують вдосконалювати виробництво у технічному аспекті. Вони мріють встановити сонячні батареї, це надасть їхній сімейній справі ще більшої незалежності від енергоресурсів: «Зараз ми дуже залежимо від енергоносіїв. У нас є своя свердловина, та вона не може працювати без електрики. Є свій твердопаливний котел, та йому теж потрібний струм. Один кіловат нам вартує 3 грн 24 коп. з ПДВ, що дуже дорого для підприємців».
У планах власників "Свєтік" — розвиток роздрібної мережі фірмових магазинів, відкриття нових точок продажу, а Анна сподівається у майбутньому перетворити свій бізнес на "п’ятиповерхове промислове швацьке виробництво". Іншими словами — у повноцінну фабрику.
На власному досвіді
"Були промахи, та натепер вже стали частіше "вгадувати" попит", — ділиться Анна. Приміром, особливою популярністю взимку користувалися брюки на флісовій основі, а навесні — завужені брюки "слім фіт". Для багатьох клієнтів вони стали альтернативою шкільним брюкам та штанцям, які батьки придбавали на випуск у дитячих садочках та школах. Врахували підприємці й те, що є багато худорлявих дітей: "А я міряю на реальних дітей, не беру голі цифри. Враховую нюанси, що також важливо. Розміри адаптовані під українських дітей. Британські чи європейські розмірні лінійки відрізняються. Я мама двох дітей, які зростають разом із моїм бізнесом, і я бачу, як вони вдягаються, тож роблю висновки: щоб "сиділо", не порвалося, щоб достатньо розтягувалося".

Попит вивчають "у полі": чоловік вихідні проводить у київському магазині, спілкується з покупцями та продавчинями щодо запитів споживачів.
Те, що виробництво знаходиться у селі, з одного боку — проблема, бо не вистачає кваліфікованих кадрів, а з іншого — це нагода утримати людей у селі за рахунок підприємців.
"У нас величезна потреба в працівниках. Роблю акцент на слові "кваліфікованих". Потрібні не різноробочі, а конструктори, технологи, закрійники, художники, модель’єри, електрики, механіки, менеджери.
А якщо всі вони будуть жити в селі, то це позначиться і на культурному рівні, і на престижності життя в сільській місцевості". У перспективі розвиток швацького бізнесу дає роботу викладачам професійних училищ, коледжів, технікумів.
Уявіть собі фабрику, де працюють півтори тисячі робітників, — каже Анна Свєтік. — Будь-якому супермаркету буде вигідно співпрацювати з таким "монстром".
Джерело: сайт "Stalo.delo.ua"
Фото: Віталій Головін