Економіка

Золоті шахти Черкащини

Деталі

Цікаво

03 січня 2019, 18:26

Відомо, що гетьман Павло Полуботок передав дві бочки з золотом на зберігання до англійського банку. Але невідомо, де він те золото взяв. І це питання далеко не таке просте, як здається на перший погляд, повідомляють «Таємниці історії».
По-перше, йдеться не про копійчаний банківський внесок, а про величезну суму коштів. Дві діжки з золотом Полуботка важили майже 400 кілограмів. Для порівняння: таку ж кількість золота добувають промисловим способом в сучасній Україні за 5 років .
По-друге, Павло Полуботок – це не окремий виняток серед своїх колег. Загалом українські гетьмани були чи не найбагатшими людьми середньовічної Європи. Ще й досі шукають золоті скарби Богдана Хмельницького, Петра Сагайдачного та Івана Мазепи . У того ж гетьмана Мазепи шведський король Карл ХІІ якось позичив 40 тисяч золотих дукатів, але ще й досі Швеція нам їх не повернула.
Своє золото має і наша Черкащина. Так, в околицях Золотоноші знайдені стародавні золоті копальні. Самородне золото виявлене на піщаних терасах Дніпра, річки Рось та деяких інших річок на Українському щиті.
Червоною стрілкою на карті позначені поклади золота між Черкасами та Чигирином – приблизно в районі Медведівки, Трушівців та Боровиці. Є ще Канівсько-Уманська золотоносна жила, яка за своїм процентним вмістом благородного металу не поступається знаменитому Колимському родовищу.

До речі, наприкінці 1970-х років шахтарі міста Ватутіне цілком могли стати золотодобувачами. Ось що про це розповів колишній начальник шахтоуправління «Ватутіневугілля» Леонід Авраменко:
«Ми розуміли, що у Ватутіному вугілля не вічне, і його ефективні пласти можуть незабаром вичерпатися. І тому ми почали шукати шляхи, як подовжити життя шахтарському місту. Ми вийшли на людину у Москві, яка працювала в Державному комітеті СРСР з матеріальних резервів. Була така організація, яка вела облік родовищ корисних копалин в країні. Ця людина сказала приблизно таке: підготуйте офіційне звернення до нас за підписом ЦК Компартії України, зазначте, що у зв’язку з вичерпанням надр в місцях вугледобування, в місті Ватутіне вивільняється значна кількість фахівців з гірської справи, і ви просите допомогти у їх профільному працевлаштуванню. Тоді можна буде розсекретити та оформити для вас дозвіл на розробку родовища золота».
На жаль, внаслідок партійних інтриг, золотодобування на Черкащині тоді так і не відновили.
Ще одним аргументом на користь добування золота у козацькі часи є залишки стародавніх шахт на Черкащині, якими, на нашу думку, є загальновідомі підземелля.
Цікаві факти про підземні лабіринти Черкащини повідомляє однойменна публікація: «В усій Україні не знайдеться іншої області, так густо вкритої підземними комунікаціями минулого. Таке враження, ніби на «мінусових поверхах» знаходиться ще одна Черкащина.
Коли скласти воєдино бодай частину підтвердженої інформації про галереї, ходи, катакомби, печери та інші місцеві рукотворні «нори» – географія видасться вражаючою.
Вже багато десятиліть не є таємницею, що глобальна мережа підземель розгалужена під Каневом, Холодним Яром, Жашковом, Смілою і, напевне, найбільше – Уманню. В останні пару років в контексті теми вигулькнули ще Монастирище, Тальне та Катеринопіль».
У зазначеній публікації спростовуються найбільш відомі міфи про підземелля як про схованки для скарбів чи козацькі таємні комунікації на випадок облоги міста.
Для того, щоб просто приховати скарби, або втекти з оточеного супротивником міста не було жодної потреби заздалегідь будувати такі надскладні технічні споруди як багатокілометрові підземелля.
Зате така потреба відразу виникає, якщо потрібно побудувати шахту для добування високоліквідного товару, такого як, наприклад, золото.
Отже, стародавні підземелля на Черкащині – це і є залишки шахтних штолень.
Більше про золото України читайте ТУТ.

• < Попередня
• Наступна >