Економіка
- Деталі
-
Цікаво
-
10 січня 2019, 18:28

Птахи, що зимують на Дніпрі, дуже радіють сонечку, незважаючи на мороз. Гоголі дзижчать, крохалі гарикають, крижні крякають, і всі активно хлюпочуться у воді, а орлани влаштовують молодецькі ігри в повітрі, ганяючись один за одним. Про це на своїй сторінці у Фейсбуці розповідає заступник директора з наукової роботи Канівського природного заповідника Віталій Гріщенко.
За його словами, посеред Дніпра нижче Канева, якраз навпроти острова, зимують і лебеді –шипуни. Там, на кризі, можна побачити їхні білі купки.

І коли, наголошує пан Віталій, люди починають закликати, що птахи в біді, вони замерзнуть та пропонують їх рятувати від загибелі, то «хочу сказати, що замерзати й гинути ці лебеді не збираються».
«Вони просто ... сплять. І якщо хтось, ризикуючи життям, спробує перебратися на лід Дніпра й наблизитися до них, птахи злетять. Це в кращому випадку. А може бути й гірше – лебідь ударом крила здатен зламати руку або й ногу. Бо птах же може зрозуміти, що ви від нього хочете, коли намагаєтеся зловити», – зазначає Віталій Гріщенко.
Він пояснює, що розумні лебеді чекають, коли запустять агрегати Канівської ГЕС, піде скид води і її потік зламає лід. Тоді можна буде погодуватися на мілководді, яке відкриється. Отож аби згаяти час очікування, вони просто вирішили поспати.
«Зимівля лебедів у наших широтах – цілком нормальне явище. На багатьох водоймах, навіть за досить сильних морозів, залишаються ділянки відкритої води: є виходи джерел, місця скиду теплої води підприємствами, працюють гідротехнічні споруди – ГЕС, водяні млини. Тут можуть залишатися на зиму водоплавні й навколоводні птахи – качки, лиски, лебеді», – говорить заступник директора з наукової роботи Канівського природного заповідника.
І додає, коли зима "притискає", птахи відкочовують в інші місця, де можна перечекати. Як правило, крилаті добре знають такі "запасні аеродроми". Лебеді, наприклад, взагалі широко кочують, а не сидять усю зиму в одній і тій же ополонці.
Звичайно, каже Віталій Гріщенко, бувають випадки, коли при швидкому й сильному збільшенні морозів вода замерзає, а птахи не встигають відкочувати. Або залишаються хворі та ослаблені.
«Ось тут уже й можна подумати про порятунок, але не варто "рятувати" кожного лебедя, якого ви бачите серед криги. Треба зі знанням справи тверезо оцінювати конкретну ситуацію», – підсумовує заступник директора з наукової роботи Канівського природного заповідника.