Цікаво
- Деталі
-
Суспільство
-
19 травня 2016, 17:17
Учора жителі села Ротмістрівка та представники навколишніх сіл зібралися поблизу місцевої лікарні, протестуючи проти її закриття. Хтось пустив чутки про ліквідацію медичного закладу – чи то представники якоїсь громадської організації, чи то прихильники певних політичних сил.
Сільський голова Ротмістрівки Тетяна Вечорик даремно намагалася заспокоїти односельчан. Вони буквально «кипіли» обуренням і прагнули задати представникам районної влади чимало «неприємних» питань.
Першим емоційний «удар» мешканців села отримав голова Смілянської райдержадміністрації Андрій Колесник. Він категорично спростував чутки про закриття Ротмістрівської лікарні.
– Жодного рішення про ліквідацію цього медичного закладу не приймалося ні в адміністрації, ні в районній раді. І не розглядалося навіть на депутатських комісіях. Рік тому ми з вами зустрічалися в Смілі й розглядали це ж саме питання. Я вас тоді запевнив і зараз запевняю, що відділкову лікарню у вашому селі ніхто закривати не буде. На сьогодні ця лікарня є складовою частиною центральної районної лікарні та відповідно фінансується. Бюджет, звісно, дуже куций, а тому доводиться економити на всьому. Вся проблема в грошах. Їх просто катастрофічно не вистачає...
Пан Колесник зізнався, що приїхав не лише поговорити з людьми з приводу лікарні, але й з'ясувати, хто розпустив чутки про закриття закладу та збаламутив селян, підштовхуючи до протесту.


Спілкуючись із головою РДА, учасники сільської сходки озвучили найболючіші проблеми як лікарні, так і всього села. Це, зокрема, необхідність негайного ремонту даху лікарні та її приміщень, нестача досвідчених лікарів, повернення службового автомобіля та модернізація системи опалення.
– Стелю відремонтували неякісно! Зекономили на хворих... А тепер у дощ медсестри воду відрами й тазиками вичерпують. Що робить влада, щоб зберегти нашу лікарню? – кричали в обличчя чиновникам прості селяни.
Представникам районної влади довелося сутужно під «зливою» гострих питань жителів Ротмістрівки.
Особливо дісталося головному лікарю центральної районної лікарні Зої Зиряновій, хоча вона говорила по суті справи і теж запевнила людей, що їхній медичний заклад ніхто не збирався закривати.
Але жінка говорила тихо і весь час цитувала витяги з офіційних документів. І це дуже не сподобалося селянам. Вони не все зрозуміли із довгого і заплутаного виступу пані Зирянової, а тому негативні емоції на зібранні просто зашкалювали. Людям набридло розбиратися з юридичними тонкощами та фінансовими звітами. Селяни хотіли почути конкретні відповіді на конкретні запитання. А цього якраз і не було.
І тоді на велику сцену «гарячої» дискусії між владою та народом вийшов голова районної ради Володимир Грошев. Хоча він запізнився на сходку села, та приїхав переможцем. Тому що напевне знав, як потрібно розмовляти з обуреними людьми.
Пан Грошев говорив упевнено та емоційно – саме так, як і подобається простим людям. Він не вдавався в бухгалтерські розрахунки та не аналізував проблеми Ротмістрівської лікарні, як це робили інші виступаючі. Він говорив не як чиновник, а як досвідчений оратор.
– Ми зібралися тут, щоб раз і назавжди вирішити – ця лікарня буде працювати для нашої громади! Рік назад збиралися, а змін ніяких. І сьогодні вами маніпулюють, і знову обіцяють. І якби ви не зібралися тут сьогодні, вам би зробили так, як і всім. Ви, люди, збережете цю лікарню. Не депутати районної ради, а саме ви!
Бурхливі оплески людей на ці популістські слова зайвий раз підтвердили той факт, що до сердець пересічних громадян швидше доходять прості та «гарячі» фрази, сказані від душі.
Однак запальний спіч пана Грошева наразився на не менш емоційний виступ депутата районної ради Віктора Золотоверхого.
– Ні, не так! Коли ми, депутати районної ради, йшли на вибори, то всі ми обіцяли, що не допустимо закриття Ротмістрівської лікарні. Я не можу говорити за депутатську більшість, яка сформувалася навколо голови райради і яка на сьогодні приймає рішення. Але я можу говорити за себе особисто і за шість депутатів фракції ВО «ЧЕРКАЩАНИ», які ніколи не проголосують за ліквідацію цієї лікарні. Інше питання – це фінансування закладу. Потрібно виділити необхідні кошти. Треба сісти й переробити бюджет району. Давайте не кричати й займатися популізмом, а шукати гроші на цю лікарню, – закликав депутат учасників зустрічі.
Виступали й інші депутати, сільські голови та гості з навколишніх сіл. Брали слово й жителі Ротмістрівки, не байдужі до проблем рідного села. І всі вони були проти закриття лікарні.
Пролунали пропозиції перепрофілювати Ротмістрівську лікарню на реабілітаційний центр для учасників бойових дій чи на будинок для людей похилого віку.
Кількагодинна сходка завершилася тоді, коли її учасники «випустили пар».
Утім, остаточну крапку в цій історії ставити ще зарано. Зрозуміло лише одне – Ротмістрівська лікарня працюватиме в надзвичайно економному режимі. Його тут же й назвали «режимом виживання».
Але багато селян залишилися незадоволеними результатами сходки. Дехто конкретно звинувачує владу в бездіяльності:
– Складається таке враження, що все робиться для того, щоб нашу лікарню добити. Дочекаються, поки стеля впаде, визнають будівлю аварійною й непридатною до використання. І закриють лікарню!
Вадим НІКІТІН