Цікаво
- Деталі
-
Суспільство
-
23 червня 2016, 22:57
Поки керівництво міського управління освіти хвалиться здобутками, школи Сміли самотужки роблять ремонти та за батьківські й спонсорські кошти намагаються якісно підготувати навчальні заклади до 1 вересня.
Як стверджують директори шкіл, на ремонти ні з міського бюджету, ні з державної казни не надійшло жодної копійки. І ця ситуація не змінюється вже багато років.
Бідніші школи роблять ремонти на батьківські гроші та власними силами. Багатші заклади залучають також кошти спонсорів і підприємців та іноді наймають будівельні бригади – наприклад, для ремонту спортзалу чи санвузлів.
Дехто з директорів шкіл примудряється розкошелити народних депутатів. Так, торік депутат Верховної Ради Сергій Рудик зумів «вибити» з державного бюджету значні кошти для ремонту шкіл і дитсадків міста.
Утім, мотиви пана Рудика можна легко зрозуміти – це звичайний піар.
Але чому фінансовими проблемами шкіл не переймається міська влада, багатьом смілянам незрозуміло.
Нинішні керманичі Сміли лише розводить руками – мовляв, немає зайвих коштів у міській скарбниці. Та й інші, більш важливі справи потребують грошей. Це й асфальтування вулиць, і проблеми комунальних підприємств, і заробітна плата бюджетникам, і ремонт будинку культури, і реконструкція бульвару графа Бобринського. Ну, і так далі.
А начальнику міського управління освіти Наталії Незнановій тим більше не до шкільних ремонтів.
По-перше, в кулуарах влади вперто ходять чутки про необхідність призначити нового керівника міської освіти, адже пані Незнанова вже давно пенсіонерка. То навіщо старатися, якщо завтра можуть звільнити з роботи?
По-друге, не царська це справа – вишукувати кошти для шкіл, тому що в обов'язки начальника управління освіти це не входить А для чого тоді директори?
– Звісно, легше всього керувати та видавати щодня по десятку наказів. Легше всього розповідати, як і що треба зробити. А гроші шукайте самі! А потім приїде комісія у другій половині серпня й почне перевіряти – чи якісний ремонт зробили. І будуть вказувати на недоліки, і кривитися, що все не так. Якщо ти справді креативний керівник, то докажи це ділом. Знайди кошти, добийся державної субвенції чи фінансування навчальних закладів із міського бюджету. А так лише слова. І перевірки – чи не вкрали, бува, батьківських грошей? – обурюється одна з директорів шкіл, прізвище якої я називати не буду через зрозумілі причини.
Тому не надіються освітяни на своїх керманичів. А надіються на батьків та щедрих підприємців. І роблять шкільні ремонти власними руками, економлячи кожну копійку.
Вадим НІКІТІН