Цікаво
- Деталі
-
Цікаво
-
13 липня 2020, 18:33
Вчора, близько 20-00, позицію, якою командував молодший лейтенант Матвіїв Тарас Тарасович, в районі села Троїцьке Попаснянського району атакували окупанти. Били зі 120 мм мінометів.
Одна з мін потрапила в бліндаж, де було двоє вояків. Бліндаж загорівся і частково обвалився. Тарас першим кинувся на допомогу побратимам - витягнув двох своїх бійців назовні і відніс в безпечне місце. В цей час ще одна міна впала на позицію і осколками смертельно поранила Тараса.
Матвіїв Тарас Тарасович народився 18.02.1989 року на Волині, після закінчення середньої школи у 2006 році вступив на навчання до Львівського національного університету імені І.Франка, який закінчив у 2011 році, здобувши фах журналіста. Працював на телеканалах Києва та мас-медіа Львівщини.
Коли почався Майдан, зрозумів що однієї журналістики йому замало. У 2013-2014 роках був учасником Революції Гідності. Згодом, разом з групою активістів, розшукував безвісті зниклих майданівців.
З початком російської агресії допомагав війську. Наприкінці 2014-го усвідомив, що йому замало лише волонтерської діяльності, збору коштів і ресурсів. Поставив собі за мету потрапити у Збройні сили або ж до лав добровольців. Навесні 2015 року вступив до лав окремої добровольчої частини «Карпатська Січ» і обороняв наші позиції в Пісках, Водяному, Опитному, Первомайському.
Пізніше був обраний депутатом Жидачівської районної ради на Львівщині, але його все одно тягнуло на фронт – Тарас не міг пробачити ворогу за загиблих товаришів.
З вересня 2018 року вступив на курси лідерства Академії сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного, щоб стати офіцером Збройних сил України. В 2019 році направлений для подальшого проходження військової служби до
24 ОМБР імені короля Данила Галицького.
У квітні цього року, немов заповіт на своїй сторінці у соціальній мережі фейсбук, Тарас написав:
«Прошу. Не віддавайте свої свободу і права через паніку та страх. Потім їх доведеться повертати кров'ю»
А про свій військовий вибір Тарас говорив:
«В мене не стоїть ціль дорости до генерала. В мене ціль на своєму рівні, як командира взводу, просто працювати якісно, робити максимально все залежне від мене, виконати свій обов’язок до останку і «віддячити» противнику за всіх товаришів яких я втратив»
Командуванням частини та побратимами Тараса ініційовано процедуру подання молодшого лейтенанта Матвіїва Тараса Тарасовича на звання Героя України, яке він заслужив по праву.
Також Тарас вів власний блог. Подумки побути з ним поряд Ви завжди можете за посиланням:
Вічна пам'ять тобі, Герою України!
Яніна Соколова
Із допису у ФБ
redaktor-smila-ua@ukr.net
Україна, м.Сміла
Коментарі