Цікаво

Вийшов масштабний документальний фільм про Дніпро і Кременчуцьке водосховище

Деталі

Цікаво

07 січня 2022, 15:50

Наприкінці грудня у Черкасах відбувся передпоказ документального фільму «Віднесені водою». Там розповідається про те, як створювали Кременчуцьке водосховище, як змінювалось Дніпро, як переселяли людей і затоплювали села, є згадка і про Смілу.
Стрічку зняв Олексій Хуторний, його ідею обрали до реалізації у 2021 році у відкритому конкурсі «Створюй із Суспільним». Фінансування виробництва забезпечило Суспільне.
«Найбільше мене вразили особисті історії героїв фільму. Чим більше їх передивляюсь, тим ціннішими вони для мене стають. Олексій Хуторний сказав, що "запізнився" з цим фільмом. Мовляв, варто його було знімати багато років тому. А я думаю: яке щастя, що він встиг його зараз відзняти», — каже продюсерка Суспільне Черкаси Олена Баніна.
Олена Баніна, Олексій Хуторний
Показ відбувся у кінотеатрі «Україна», відвідати його могли всі охочі за умови дотримання карантинних рекомендацій.

На думку автора, фільм треба було знімати хоча б років 20 тому, тоді були б зовсім інші свідчення.

«Ми спілкувалися у більшості випадків з дітьми людей, які переселялися. Вони трошки по-іншому сприймають це переселення, більш м’яко, десь як пригоду», — говорить Олексій Хуторний.

Вирубані садки, спалені хати, затоплені історичні пам’ятки і перенесені кладовища — чи виправдали роки роботи Кременчуцької ГЕС такі дії і чи безпечний каскад Дніпровських водосховищ для екосистеми річки. Це одне із питань, яким цікавився головний герой фільму, черкаський музикант Олександр Дубина.

Творча група проєкту упевнена, що фільм «Віднесені водою» буде цікаво подивитись в усіх регіонах України.

«Я думаю, багато людей з різних місць пережили щось схоже. Це не обов’язково має бути пов’язане з річкою, — коментує Олексій Хуторний. — Тут історія про те, що ніхто нікого не питає, принаймні радянська влада нікого не питала і вирішувала так, як їй потрібно. Людські долі не рахувалися і найперше стояли питання індустріалізації, боротьби із США і Заходом. Хоча були інші варіанти, мінімум 4 проєкти Кременчуцької ГЕС, де можна було затоплювати набагато менші території. Мені здається, що багато хто пережив щось схоже: діди, прадіди тих людей, які будуть дивитись фільм — люди в той час були гвинтиками у величезній машині. Це така трагедія, яку в різних регіонах пережили по-іншому, але дуже схоже».

Після допрем’єрного перегляду глядачі на своїх фейсбук-сторінках писали:

«Вищий пілотаж, коли авторові вдається чужий біль сприйняти як свій, та передати його на екрані. Автори належать навіть не до наступного за переселенцями покоління. Вони — через одне покоління. Але почуття людей, їхній біль, який час лише приглушив, — показаний таким, як є. Найсильніші враження саме від невигадливих оповідок свідків переселення», — Віктор Борисов.

«Мене й мою родину ніяк не зачепила історія з переселенням людей через будівництво Кременчуцького водосховища, але фільм "Віднесені водою" зачепив так, що мало не розбила невелике сльозосховище просто в кінотеатрі», — Ірина Малюкова.
«Найбільше вразило кілька фактів:
- міста Сміла та Чигирин уникли затоплення тільки тому, що Чигирин вважався містом-символом возз’єднання України з Росією;
- були затоплені не лише села, а й 14-тисячне місто Новогеоргіївськ (раніше — польський Крилов). У місті не було жодної хати з солом’яною стріхою. Лише залізні;
- під водою опинилося близько 3000 археологічних пам’яток, які так і не були досліджені;
- було затоплено 225 сіл;
- жителі села Ревівка Кіровоградської області відмовилися переселятися і були готові загинути разом зі своїм селом. Покинули свої хати лише перед самим затопленням, коли все село влада погодилася переселити туди, куди хотіли жителі. Модель села відтворили як один з районів Світловодська», — Олексій Юрін.

Згодом документальний фільм «Віднесені водою» покажуть усі регіональні телеканали Суспільного і також його можна буде переглянути на ютуб-каналі Суспільне Черкаси.

• < Попередня
• Наступна >