Цікаво

Міжнародна торгівля, вікінги та моржі. Під час розкопок на Подолі українські археологи зробили революційне відкриття

Деталі

Цікаво

30 квітня 2022, 15:44

Команда українського археолога та молодшого наукового співробітника НАН Наталії Хамайко розпочала розкопки на Спаській, 35, у далекому 2007 році. Тоді ніхто не знав, що вченим вдасться знайти те, що змінить погляд на історію раннього Середньовіччя, пише видання НВтехно.
Дніпровська набережна у районі Подолу давно вважалася перспективною для вивчення археологами. Тут проходив торговий шлях скандинавів, які обмінювали свої хутра на мед та віск з Русі, а також на арабське срібло, яке купували через київських купців у величезних кількостях.
Незважаючи на сподівання, жодних особливих результатів наукові дослідження тривалий час не приносили. Але у 2007 році за роботу взялася команда археологів на чолі з Наталією Хамайко, і їхні знахідки дали можливість зробити незвичайні та важливі для науки висновки.
Вченим вдалося розкопати культурний шар, датований приблизно 1100 роком. Він містив шматочки золота, кольорового скла, германський залізний меч і безліч кісток тварин, серед яких були і фрагменти моржових морд.

Фрагменти кісток моржу з Гренландії, знайдені на Подолі / Фото: Джеймс Баррет та Наталія Хамайко

ДНК-аналіз останніх показав, що ссавці походили із західної частини Атлантичного океану.
«Це виявилося дуже несподіваним, адже раніше на території Русі зустрічалися лише фрагменти кісток східноєвропейських моржів родом з Баренцевого моря», — каже Джеймс Барретт, археолог з Норвезького університету науки та технологій у Тронхеймі.
Остання знахідка показала, що вікінги успішно полювали у районі Гренландії та Ісландії, а потім продавали здобуту кістку у Києві. Тобто торговельний шлях варягів становив близько 4 тис км.
«Київ був центром торгівлі між Європою і Сходом», — говорить Барретт.
Федір Андрощук, археолог та керівник Національного музею історії України, стверджує, що вулиця Спаська, 35, де проходили розкопки, належала Рюриковичам, резиденція яких була на пагорбі поряд.
«Я думаю, що моржова кістка — це подарунок, що вказує на зв’язки між данською та руською елітами», — говорить учений.
Це також підтверджується тим, що на розкопках були виявлені фігурки для популярної в Північній Європі тих років гри хнефатафл. Одна з фігур була виконана з різьбленого моржового бивня.
Окрім надзвичайно важливого висновку про роль Києва у міжнародній торгівлі, вчені акцентують і на масштабі втручання людини у природу навіть у ранньому середньовіччі.
Знайдені вченими кістки XII—XIV ст значно менше ранніх зразків. Історики припускають, що варяги інтенсивно винищували поголів'я моржів, через що згодом їм довелося перейти на полювання на самок, а через відсутність останніх — і зовсім відмовитися від своїх колоній у Гренландії.
Серен Сіндбек, археолог з Університету Орхуса, припустив, що такі масштаби винищення можуть пояснюватися високим попитом на кістку, який існував не тільки в Європі, а й у Візантії, і, можливо, в ісламському світі.

• < Попередня
• Наступна >