Цікаво

Шахраї від імені Приватбанку: інструкція з втрати грошей

Деталі

Цікаво

29 серпня 2018, 17:28

«Мала сьогодні купу клопотів. Знайомий став жертвою шахрайства і ми разом намагалися розрулити ситуацію і хоч щось врятувати»,– повідомляє кореспондент «України молодої» Наталка Позняк.
Якщо коротко, схема така. Подзвонили йому з незнайомого номера (починається на 091).
Чоловік представився службою безпеки ПриватБанку - надання банківських послуг, назвав знайомого по імені - по батькові і заявив, що на його кредитку хтось намагається оформити кредит на купівлю пральної машинки та двох смартфонів. На суму в 13 тисяч грн. Щоб перервати цю операцію, треба терміново з кредитною карткою іти до найближчого Приватівського банкомату і виконувати їхні вказівки. При цьому, потрібно бути з ними постійно на зв'язку, бо "інакше операція перерветься і гроші будуть втрачені".
На автоматі, постійно розмовляючи з шахраями, знайомий добрався до найближчого банкомату і виконав усе, що вони казали.
В результаті з'ясувалося, що:
- попри те, що в нього на карточці доступних коштів було лише трішки більше тисячі грн, він умудрився ще й оформити додатковий кредит на суму 12 тисяч грн.
- усі ці кошти, разом із доступною тисячею він зняв у банкоматі і одразу ж, за командою з телефона, пішов до автомата IPay і поклав на два номери Vodafone (один на 5 тисяч, а другий - на 8). Пояснення було просте: ви маєте зняти кошти, щоб перервати операцію, і покласти їх на "таємний рахунок", на який вам завтра в Приватбанку видадуть нову картку.
- після цього невідомі "благодійники" ще разів десять дзвонили на його номер, переконуючи його "завершити операцію", підійшовши знову до банкомату і вставивши карточку ("а ми скажемо, що робити").
За цей час ми побували в поліції, в офісі Vodafone, подзвонили в службу безпеки Приватбанку, написали електронну заяву в кіберполіцію.
Що вам сказати?
- в поліції нам чесно сказали, що відмовити в написанні заяви нам не можуть. Однак жоден слідчий не буде займатися цією справою.
- в кіберполіції пообіцяли звернення розглянути, але "нічого не пообіцяли"
- в офісі Vodafone нам пообіцяли "внести номери, на які перераховувалися гроші, в чорний список" (хто дасть гарантію, що ці сімкарти уже не на смітнику, а гроші з рахунку не переведені на інші рахунки? До речі, за попередньою інформацією Vodafone Ukraine - єдиний із операторів, який не співпрацює зі службами безпеки банків.
- в службі безпеки Привату пообіцяли розглянути звернення, хоча й теж нічого конкретного не гарантували, оскільки: а) переведення коштів на телефонні рахунки відбувалося за межами їхньої платіжної системи; б) усе було зроблено добровільно і у відповідності до банківських правил. Тому, якщо не вдасться вирахувати шахраїв, йому доведеться вилачувати щомісяця 1700 грн оформленого кредиту (плюс - відсотки по самій кредитці). Коротше, півзарплати - на банк, а з чого жити - мало кого цікавить.
Із цього всього випливає невтішний висновок: якщо ти десь комусь щось винен - тебе з-під землі дістануть. А якщо ти став жертвою шахрайства - це виключно твої проблеми (хочеться вірити, що це не так - подивимося, як розвиватиметься ситуація).
Паралельно виникає ще одне питання: звідки шахраї знали номер телефону і ім'я, по батькові людини? І ще одне, що підкупило - з ним спілкувалися вишуканою українською мовою.
Коротше кажучи, питань більше, ніж відповідей. Будемо стежити за розвитком подій. Чогось хочеться вірити в краще. А всім іншим - будьте пильними.
Як написала Наталя Позняк на своїй сторінці у Фейсбуці вже після епопеї з втратою грошей її знайомим, вона прочитала багато коментарів на тему «як так можна було повестися», «живуть же такі лохи», «скільки про це говорено-переговорено»!
«Кожен, хто це писав, перебував у святій впевненості, що з ним такого ніколи в житті не станеться. Я вас розчарую. Кожен може опинитися в такій ситуації. Щоб це зрозуміти, дозвольте дещо з основ психології. У нашому мозку є дві особливі частини – неокортекс та рептильний центр. Перший відповідає за логіку, за аналіз причинно-наслідкових зв’язків, за прийняття рішень. Другий – за виживання. Він вмикається імпульсивно в момент, коли людині загрожує небезпека», – наголошує пані Наталя.

За її словами, коли в людини вмикається рептильний центр, неокортекс не працює. І все, що нам зараз видається таким очевидним, у такому стані таким не є. У кожного є свої страхи і свій ключик, як відключити неокортекс і увімкнути рептильний центр. Саме тому такі популярні (і такі дієві) розводняки на тему «мамо, я в біді» чи щось подібне. І для грамотного шахрая, який має ваш психологічний портрет, підібрати такий ключик – справа техніки. І якщо ви ще жодного разу не потрапляли під приціл грамотного шахрая – це просто ваше щастя і везіння.
До речі, принаймні відсотків 80% українців, самі того не відаючи, регулярно потрапляють у подібні ситуації (з меншими, правда наслідками, тому на це увага не звертається). Один з прикладів – «допомога» консультантів при виборі товару, коли тобі «впарюють» купу непотрібних послуг чи неякісний товар, хоча ти йшла в магазин із твердим рішенням купити щось інше.
Ще один класичний приклад – наші вибори, які будуються саме на такій технології. Спочатку нагнітається загальна атмосфера, суспільство вводиться в стан стресу, а після цього виставляється велика страшилка, заради якої все і робилося. У 1999 році такою класичною страшилкою був Петро Симоненко, якого свідомо виводили у другий тур, і загроза «реваншу комуняк».
У 2010-му – Янукович. Правда, тут стався збій системи: для багатьох розумна і цинічна Юля видалася більшим злом, як примітивний і кримінальний Янукович. А багато хто взагалі відмовився вибирати, яке зло менше, бо і те, і те було злом.
У 2014-му - страшилка, що «Путін нам не дасть провести другий тур» і благодійне «нам треба зекономити кошти для армії». Скільки, здавалося б, притомних людей, як мантру, повторювали ці політтехнологічні гасла. А потім, коли неокортекс вмикався, ламати голову, як могли так повестися? І виправдовуватися, що вони не думали, що їх обмануть.
Тобто, винні не вони, а ті, хто обманув. Це – коли політика. А коли чисте шахрайство – то «як можна так вестися»? Хоча це – абсолютно ідентичні ситуації.
До речі, за рік – наступні вибори. І зараз АП посилено шукає, яку страшилку запропонувати суспільству цього разу. Розглядаються варіанти Медведчука у другому турі, чи когось із Опоблоку. А, може, буде щось зовсім оригінальне. Повірте, страшилка буде. Бо такий закон жанру.
»Тому всім тим, хто, при згадці про чергову жертву шахрайства хапається за голову і за серце із розпачливим «як можна бути таким дурним!» хочу нагадати одну істину: «не судіть, і вас не судитимуть». І бережіть свої неокортекси. Бо хто знає, де ваша особиста кнопка страху?», – зазначає Наталка Позняк.
Вона каже, що насправді з нашими технологіями, вичислити шахраїв - справа техніки. Довести їхню вину в суді - це вже складніше, бо все справді робилося начебто без примусу і з власної волі. Але кілька таких справ викликали б величезний резонанс і стали б гарною профілактикою і застереженням для інших - і потенційних шахраїв, і їхніх жертв. А доки ніхто не хоче марати об це руки - шахрайство процвітає. І процвітатиме.

• < Попередня
• Наступна >