Дійові особи

Боротися ніколи не пізно: в Черкаському онкоцентрі успішно прооперували 93-річну пацієнтку

Деталі

Суспільство

02 грудня 2025, 11:33

28 листопада з Черкаського онкоцентру виписали одну з найстарших за весь час існування закладу пацієнтку — 93-річну пані Олександру. Нещодавно жінку прооперували у відділі онкохірургії, і тепер вона повернулася додому.

Лікарі кажуть, навіть у такому віці слід дбати про своє здоров’я і боротися за краще життя, пише "Нова Доба".

Олександра Сергіївна прибула до Черкаського онкоцентру як невідкладна пацієнтка з підозрою на онкологічне захворювання. Того дня команда медиків відділу онкохірургії вже планово прооперувала кількох людей, однак надвечір терміново госпіталізували літню пацієнтку й почали підготовку до операції.

Завідувач відділу онкохірургії Віктор Шкварко каже, що небезпека для таких літніх пацієнтів у тому, що хвороба розвивається непомітно й післяопераційний період — теж непростий. Однак вік — не перешкода для того, щоб здолати недугу.

— Вік не є обмеженням для хірургічного втручання чи лікування онкологічного захворювання. Головне — якісна підготовка, правильне планування лікування, грамотна програма післяопераційної реабілітації. Тоді ми отримуємо чудовий результат, — пояснює лікар.

Сама пані Олександра свого часу викладала мікробіологію в медичному училищі й була завідувачкою медсестринського відділення.

Жінка розповідає, що за життя хворіла не раз. Але досі при здоров’ї, бо за потреби не лікувалася сама, а зверталася до фахівців, і радить це вчасно робити всім.

— Не можна нехтувати порадами лікарів. Багато хто думає: «А, воно саме пройде». Не пройде. Я за життя не раз хворіла. Але мені 93, бо я завжди зверталася до лікарів, — каже жінка.

Олександру Сергіївну оперували близько 2,5 годин — виконали складну травматичну операцію.

За словами анестезіологині Владислави Телегань, саме хірургічне втручання минуло для пацієнтки без будь-яких гемодинамічних порушень.

— У таких випадках ми, анестезіологи, кажемо, що все пройшло рівно і гладко. Це дуже хороші показники, якщо брати до уваги вік пацієнтки, — розповідає лікарка.

Анестезіологиня Владислава Телегань, чергувала на зміні, коли до відділу онкохірургії надійшла 93-річна пацієнтка

Післяопераційний період для 93-річної пацієнтки, за словами Віктора Шкварка, був доволі непростим — чотири доби жінка провела у відділенні анестезіології й інтенсивної терапії. Після стабілізації стану жінку перевели до палати хірургічного відділення.

Донька пацієнтки, пані Оксана, зізнається: вражена професійністю лікарів, бо й сама не вірила, що ті візьмуться лікувати її маму.

— Ми привезли маму в дуже важкому стані, і, незважаючи на її вік, Віктор Петрович не вагався: терміново прооперував. Ми всі розуміємо, що не кожен лікар може зробити таке диво. Це дійсно команда фахівців із золотими руками. Нам було дуже важко — морально й фізично, але завдяки допомозі всього персоналу лікарні і силі духу мами ми повертаємося додому, — поділилася пані Оксана.

Жінка зауважує: її мама — живий приклад того, що завжди потрібно боротися.

Нині Олександра Сергіївна повертається додому, у Кам’янку. Вдома на неї чекає чоловік. Каже, за всі роки подружнього життя так часто й багато не говорила з ним телефоном.

У літнього подружжя є донька й син, четверо внуків і двоє правнуків. Тепер пані Олександра має одну мрію: дочекатися перших кроків найменшого члена сім’ї.

Анестезіологиня Владислава Телегань зауважує: ризики є завжди, у будь-якому віці, але ніколи не треба відмовлятися чи стримуватися від лікування. Вона наголошує також, що не варто боятися слова «онкологія».

— Це не вирок. Рак лікується, і пацієнти живуть 20, 30, 40 років — це сьогодні вже світова норма. Головне — звертатися вчасно, лікуватися і не нехтувати рекомендаціями після основного лікування. Бо саме вони визначають ваш подальший прогноз, якість і тривалість життя, — каже Владислава Телегань.

• < Попередня
• Наступна >