Політика

Друга світова війна у спогадах Василя Кучера

Деталі

Цікаво

15 липня 2018, 15:13

Нещодавно в Балаклеївській сільській бібліотеці пролунав телефонний дзвінок. Чоловік на тому кінці дроту поцікавився, чи є в бібліотеці книга Михайла Девятаєва «Втеча з острова Узедом», яка була написана автором в 60-х роках минулого століття.
Книги на полиці не було, тож попросили контакти для зворотнього зв’язку, щоб повідомити, коли книгу повернуть в бібліотеку. Так ми познайомилися з 92 – річним Василем Михайловичем Кучером, який не так давно переїхав зі Звенигородщини на постійне місце проживання до сина в село Балаклею.
З розповіді Василя Михайловича ми дізналися, що в роки війни він був примусово вивезений до Німеччини, де три роки провів в таборах. Працював з такими ж остарбайтерами на аеродромі поблизу міста Штеттіна, ремонтував злітну смугу після бомбардувань, розвантажував баржі з піском та щебенем. Під постійним прицілом автоматів працювали тяжко, кожної миті ризикуючи життям.
Довелося Василю Михайловичу побувати на островах Узедом і Рюген в Балтійському морі на території Німеччини. Полігон Узедом був таємницею німецької імперії. Кожний в’язень, доставлений сюди на роботу, був приречений на страту і вважався смертником.
Одного разу серед сміття, яке вивозив, знайшов газету з картою розташування військ на східному фронті. Вночі, коли вивчав її з товаришами, була перевірка і Василь Михайлович потрапив в штрафний концтабір Пиліц. Добре, що пробув там недовго. Разом з іншими ста в’язнями, його повезли спочатку в Берлін на Потсдамський вокзал, а потім ешелонами в сторону Франції на будівництво укріплень. По дорозі їхній ешелон розбомбили. Тож всіх, хто вцілів і міг самостійно рухатися, погнали пішки в Кельн. Помістили в таборі Мессе, поділили на бригади. Василь Михайлович потрапив в ремонтно-будівельну. Збирав, відкопував нерозірвані бомби, ремонтував мости після бомбардувань через річку Рейн. Працювали і під час бомбардувань та артобстрілів. Загинуло дуже багато в’язнів.
В районі німецького містечка Шладен Василю Михайловичу вдалося втекти і потрапити в розташування американських військ. З ними дійшов до річки Ельби і переправився до радянських військ, де пройшов не одну перевірку та був направлений в Берлін в саперний батальйон.
Потім майже 6 років служив в армії в Берліні. Займався демонтажем об’єктів, не раз бував на островах Рюген і Узедом, де радянські військові частини демонтували оснащення для запуску ракет. Трофейне устаткування, вивезене з Німеччини, стало технічною базою для Ватутінського вугільного заводу Звенигородського району. Комплекс складався з унікального відвального моста з вбудованим роторним екскаватором, екскаваторів видобутку, ТЕЦ і фабрики брикета.
Після майже дев’ятирічного перебування в Німеччині, Василь Михайлович повернувся додому і 35 років пропрацював в автороті на різних посадах. І ось вже 33 роки він на заслуженому відпочинку.
В 2004 році на запрошення німецької сторони відвідав Кельн, побував на місцях колишніх концтаборів, кладовищі, де поховано 777 в’язнів, місцях, де був змушений працювати під дулом ворожих автоматів.
Сьогодні, незважаючи на свої 92 роки, Василь Михайлович активний пенсіонер — цікавиться громадським життям села, ділиться життєвим досвідом з молоддю та дітьми, приймає участь в заходах, що проходять на території нашого села. Відвідує і нашу сільську бібліотеку, цікавиться довідковою літературою, зокрема словниками німецької мови, щоб згадати роки непростої юності, переглянути свої нотатки. Зберігає вирізку з газети «Известия» за 1987 рік, де була стаття про Михайла Девятаєва, легендарного льотчика, який разом з вірними товаришами здійснив втечу з острова Узедом, викравши німецький бомбардувальник «Хейнкель».
Василь Михайлович дуже хотів прочитати книгу Девятаєва «Втеча з острова Узедом», але куди не звертався, книги не було. Лише в нашій бібліотеці книжка, видана в 1984 році, збереглася. Здивувало нашого поважного читача те, що в книзі немає жодної фотографії Девятаєва і його побратимів.
Сьогодні Василь Михайлович дуже радіє спілкуванню з новими людьми у нашому селі.

До Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни він, разом з ветеранською організацією села Балаклея, відвідав мітинг скорботи та поклав квіти біля обеліска Слави. А в Балаклеївській сільській бібліотеці залишив власноруч написані спогади про пережите під час війни, які знайшли своє почесне місце на книжковій викладці «Війна на сторінках книг».

Бібліотекар сільської бібліотеки Іраїда Бондаренко провела патріотичну хвилинку біля виставки та розповіла про життєвий шлях поважного нашого ветерана Василя Михайловича Кучера.

Лілія Маслюк, завідуюча Балаклеївською сільською бібліотекою

• < Попередня
• Наступна >