Суспільство

Аномальні погодні явища траплялись і раніш

Деталі

Цікаво

11 вересня 2017, 10:43

Сильні заморозки у розпалі весни, нестерпна спека, снігопади, урагани, торнадо та інші природні катаклізми не зникають з телевізійних екранів. Поглянувши на страшні руйнування в різних куточках земної кулі, думаємо – гадаємо, що наближається кінець світу. А всю провину на стихію перекладаємо на парниковий ефект і глобальне потепління. Проте, як з’ясувалось, аномальні погодні явища траплялись і в минулому. Так 27 березня 1841 року стався надзвичайно сильний розлив тихоплинного Тясмину. Напором води знесло місток у Смілі, залило довколишню територію на 4 версти. Загинуло 4 людей, а будинок, де ті спали, разом із частиною берега, знесло у воду. 7 вересня 1873 року жахлива гроза з дощем пронеслася над нашим містом. Вулиці, двори, підвали - вся Сміла - опинилась у воді. Того дня блискавка попала в трубу цукрового заводу, вбила дівчину в гречці, запалила гумно священника. Уже через три роки у Смілі випав небачений град. Майже в усіх оселях були вибиті шибки, а в Білозір’ї, Малій Смілянці , Сунках і Голов’ятино повністю знищені фруктові сади і посіви хліба. А ось 19 лютого 1900 року випав глибокий сніг – до 1 метра товщини. Наступного дня обрушилась з небес справжня тропічна злива, яка тривала 10 годин. Вода у Тясмині піднялася більше, ніж на 2 метри. Затопило понад 50 дворів: виглядали тільки димарі. Для колективу Малобузуківського гранітного кар’єру Смілянського району пам’ятною є одна з весен сімдесятих років минулого століття. Тоді на Тясмині був такий сильний льодохід, що крижини знесли стовпи електромережі. Десять днів були знеструмлені гірничодобувне підприємство і село. Не менше допікали й пожежі. Лише одна з них, яка скоїлась у 1882 році і тривала більше тижня, знищила 70 лавок, тютюнову фабрику, винний погріб, аптеку. Вогонь загрожував навіть Покровській церкві. Збитки оцінювались у велику суму. Не менше шкоди завдали аграріям, городникам і дачникам заморозки 11 і 12 травня нинішнього року, а невдовзі шквальні грози, що пронеслись Черкащиною.

Дмитро Палій

• < Попередня
• Наступна >