Відео

Загадка поховання Богдана Хмельницького лишається нерозгаданою

Деталі

Цікаво

18 серпня 2020, 18:38

Археологічна розвідка групи провідних українських науковців, яка минулого року вперше проводила георадарне сканування підлоги та стін Іллінської церкви, що в Суботові Чигиринського району, так і не змогла пролити світло на цю таємницю. Попри виявлену на глибині кількох метрів аномалію в ґрунті по центру церкви, вчені досі не можуть дати однозначну відповідь, чим вона є. Тим не менше інтрига залишається. Завдяки цьому дослідженню науковці створили тривимірну модель підземної аномалії, зовнішній вигляд та розміри якої дуже нагадують склеп. У своїх висновках науковці лише обережно припускають, що це може бути склеп-усипальниця гетьмана українського козацтва та засновника української держави. Підтвердити або спростувати це припущення можуть лише повноцінні розкопки, але про них наразі не йдеться.
Перші дані георадарного дослідження в Іллінській церкві, отримані торік групою провідних українських науковців в галузі археології та геофізики, викликали значний суспільний резонанс. Новина про виявлену геофізичну аномалію в підлозі родової усипальниці Богдана Хмельницього, що за розміром і формою схожою на склеп, швидко розлетілася всіма інформаційними каналами. Задавалося, таємниця, якій уже 363 роки, ось-ось відкриється, але отримані дослідження, на жаль, так і не пролили світла й лише додали перспективних припущень.

Як зазначається у висновках до звіту георадарного дослідження, у центральній частині церкви виявлено підземну будову. Її площа по підлозі становить 3х2метри, висота — 1,3 метра. Стеля лежить на глибині щонайменше 2,15 метра.

Водночас, дослідження виявило залишки тунелю, що веде до цієї таємничої будови. Вона, на думку науковців, і є склепом-усипальницею Зиновія-Богдана Хмельницького. Про існування такого склепу, до речі, згадується у метриці Іллінської церкви від 1888 року.

Археологи припускають: склеп був побудований підземним способом. Тобто його викопали не в підлозі церкви, а зробивши, так би мовити, підкоп. Саме тому чисельні археологічні дослідження, які в різні роки проводилися в Іллінській церкві, не змогли виявити склеп. Тим часом увесь цей час він був буквально під носом археологів.

Так, аномалію виявили безпосередньо під розкопом відомого українського археолога Романа Юри, який у 1970 році проводив розкопки в Іллінській церкві. Він зупинився на глибині близько 1,7 метра, пройшовши всі культурні шари й заглибившись у материковий ґрунт. Тобто Роман Юра зупинив розкопки, не дійшовши до стелі ймовірного склепу усього 40-50 сантиметрів, припускаючи, що поховання було традиційним. Тим не менше ще тоді Юра припустив існування порожнин у підлозі Іллінської церкви. Так, він зазначив, що фундаментна плита однієї з колон, що підтримує хори, зміщена на 20 см на північ та на 9 см – на схід. На його думку, це могло свідчити про існування порожнини між колонами. Але знайти її археологу не вдалося.

На думку науковців, склеп повністю або майже повністю засипаний землею. На це вказують дані георадарного сканування, а також проби ґрунту, отримані перевірочним бурінням. Так, на глибині аномалії земля виявилася менш щільною, що свідчить про те, що порожнину було засипано.

Однак, чим саме є виявлена геоаномалія у підлозі Іллінської церкви, сьогодні ніхто не береться стверджувати однозначно. Науковці зазначають, що чи не єдиною можливою функцією підземелля у церквах є саме поховальна. На це вказують і особливості її конструкції, і розташування, що характерні для усипальниць як католицької, так і православної традицій. Це – глибоко закладений склеп, розташований у центральній частині нефу й споруджений підземним способом. Утім, нові дані археологічної розвідки є лише науково обґрунтованим припущенням. Підтвердити або спростувати його можуть повноцінні археологічні розкопки. І це лише питання часу.

За словами завідувачки відділом Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» Надії Кукси, на цьому роботи науковців не завершилися. В силу низки об’єктивних причин їх довелося відкласти.
— Проведені дослідження значно підігріли інтерес суспільства до таємниці поховання Богдана Хмельницького, — розповідає Надія Кукса. — Завдяки ним маємо науково обґрунтовані припущення, які вимагають подальшого дослідження. На жаль, наприкінці минулого року у археологів сплив термін дії дозволу на проведення робіт у Іллінській церкві. Науковцям знову потрібно отримати необхідні дозвільні документи й шукати відповідне фінансування.
Історик і краєзнавець з Івківців Чигиринського району Назар Лавріненко вважає, що питання проведення повноцінних археологічних розкопок в усипальниці Богдана Хмельницького може затягнутися на роки через чиновницьку бюрократію.
— Особисто я схильний вважати, що в питанні розкопок на шальках терезів з одного боку лежить прах Богдана Хмельницького, з іншого — тепла підлога в церкві. Ми або знаходимо його прах, або ж спростовуємо існування склепу, або зриваємо теплу підлогу, якою облаштували Іллінську церкву під час останнього ремонту. Адже якщо проводити розкопки, це призведе до руйнування цілісності підлоги. Поки що, як я бачу, тепла підлога переважує. Крім того, якщо там дійсно лежить прах Богдана Хмельницького, виникає питання, кому належить його розкопати. Це теж питання, навколо якого відбуваються незрозумілі речі, які особисто мене дивують. Загалом, ситуація доволі складна. Знайти прах Богдана Хмельницького – це видатна подія в історії України, а складається таке враження, що це нікому не потрібно. У нас й до нині є чимало таких, хто хотів би, аби цього ніколи не сталося.

Джерело "Вечірні Черкаси"

• < Попередня
• Наступна >