Відео
- Деталі
-
Цікаво
-
08 жовтня 2020, 18:29

Красива. Тут їй 16 років чи трохи більше. Уже наступного, 1866-го, Ольга стане випускницею Інституту благородних панянок у Києві.
А через два - поїде з чоловіком Петром Косачем на Волинь за його службовим призначенням.
21-річною Ольга народить доньку Ларису, яку тепер майже усі називають Лесею Українкою. Загалом дітей у сім'ї буде шестеро.
Ольгу Петрівну Драгоманову - у щасливому заміжжі Косач - переважно нині звуть за літературним псевдонімом Оленою Пчілкою.
Про щасливе заміжжя - це можливості, поряд з вихованням дітей, цікавитися етнографією, стати перекладачкою (перекладами у Петербурзі займався і її батько), укладати книжки й писати художні твори.
1876 року - Ользі 27, у неї вже двоє дітей, у травні 1877 року народиться третя - вийшла друком у Києві її книжка «Український народний орнамент».
Згадаємо ще контекст: російським імператором Олександром II (а Україна в складі Російської імперії) підписано розпорядження від 18 (30) травня 1876 року, що отримало назву "Емський указ" (підписане в Бад-Емсі) - про витіснення української мови, а отже і культури.
Тож книжці про українську вишивку вдалося вчасно "прошмигнути".
Більше того - наступного року її перекладуть французькою!
І 1878-го представлять на Всесвітній виставці у Парижі!
І ще один факт. Михайло Драгоманов (так, брат Ольги Косач) на Паризькому літератерному конгресові, який проходив під головуванням Віктора Гюго у рамках заходів Всесвітньої виставки і присвячений був захисту міжнародного авторського права, прочитав доповідь «Українська література проскрибована російським урядом», у якій було озвучено цей «Емський указ», та ще й брошуру з надрукованим текстом роздав учасникам конгресу.
«Я хочу ознайомити Паризький Конгрес, — так починається драгоманівська брошура, — зі станом, у якому перебуває в Росії література українська, русинська або малоросійська, яку проскрибує, яку переслідує уряд однієї з найбільших держав світу.
Напевно, членам Конгресу нелегко буде повірити в те, що в Европі проскрибовано цілу літературу, і що цей факт, яким би неймовірним він не здавався, відбувається зараз, в самісінькому ХІХ столітті!»
Закінчується вона такими словами: «Єдине, чого ми хочемо, це пролити світло на цю кричущу несправедливість, жертвами якої ми є в Росії, і ми певні, що Конґрес не лишиться байдужим до наших вимог і знайде спосіб прийти нам на поміч".
А повертаючись до української вишивки - саме після привернення уваги до неї книжкою Ольги Косач згодом почнуть створювати артілі вишивальниць уже ті, хто орієнтувався у першу чергу на Москву і Петербург.
І всюди нині розтиражовується інформація про вишивальний будинок Кітмір, який відкрила в Парижі княжна Марія Павлівна Романова, кузина останнього російського імператора. А спробуйте знайти не в проукраїнському медіапросторі хоч трохи згадок про надважливу роль праці й популяризації вишивок Ольгою Косач, якій у радянський період навішували тавро "націоналістка".
І чомусь знову почали тролити її заслуги. Про це тут:https://umoloda.kyiv.ua/number/3645/164/150677/
Якщо не читали попередні тексти, рекомендую: "Підкорила Париж і мережила думки: історія першої дослідниці української орнаментики та журналістки Ольги Косач' - https://umoloda.kyiv.ua/number/3609/164/147802/
«Пролетіла вона як зоря!..» Про першу подорож 23-річної Олени Пчілки за кордон - https://www.umoloda.kyiv.ua/number/3621/164/148707
Валентина Самченко
Із допису у ФБ