Відео
- Деталі
-
Цікаво
-
26 квітня 2023, 18:02

26 квітня 1986 року — день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. До Дня пам’яті Чорнобиля згадуємо події, пов’язані з радянським «мирним атомом».
За визначенням UNSCEAR і ВООЗ, Чорнобильська катастрофа віднесена до аварій ядерних об’єктів найвищого рівня. 10 днів — з 26 квітня до 6 травня — тривав викид радіоактивних речовин з пошкодженого реактора на рівні десятків мільйонів кюрі на добу, після чого знизився у тисячі разів.
Чорнобильська АЕС підпорядковувалася москві. 25 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС мали експериментально зупинити четвертий енергоблок, щоб вивчити можливості використання інерції турбогенератора в разі втрати електроживлення. Попри те, що технічні обставини не відповідали плану випробування, його не скасували. Рішення приймали в москві.
Під час експерименту на 4-му реакторі сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу, реактор повністю зруйнувався. Спалахнуло понад 30 вогнищ пожежі. Основні погасили через годину, а повністю ліквідували загоряння до 5-ї ранку 26 квітня.
За словами Анатолія Демського, колишнього завідувача сектору відділу безпеки атомних станцій УРСР, аварії на ЧАЕС не можна було запобігти, вона була запрограмована в самій ідеології конструкції реактора, який мав працювати при відключених системах безпеки.
Він назвав причини, що призвели до аварії, серед яких і політичні, адже КПРС хотіла більше електроенергії продавати за кордон, виробляти радіоактивні елементи для ядерної зброї. Про це Демський сказав на брифінгу в Українському кризовому медіацентрі.
Розуміючи, що екологічна катастрофа такого масштабу матиме негативні наслідки для комуністичного режиму, керівництво СРСР обрало курс на її замовчування. Уся інформація про Чорнобильську катастрофу одразу опинилася під ідеологічним контролем КПРС і КДБ.
27 квітня, о 23:00 данська лабораторія ядерних досліджень зафіксувала на Чорнобильському атомному реакторі аварію категорії МПА (Максимальна проєктна аварія).
Тоді ж різке зростання радіаційного фону зареєстрували й у Швеції. Наступного дня шведська влада мала дані про джерело забруднення і звернулася до Москви із вимогою надати пояснення. При цьому, шведи вивели заради безпеки зі своєї атомної станції, що знаходилася за тисячі кілометрів від Чорнобиля, 600 осіб персоналу! Такий факт навів Ігор Кулик, директор Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті на брифінгу в УКМЦ.
За даними Українського інституту національної пам’яті, що спираються на оцінки незалежних експертів, 500 тисяч людей померли від радіації. 8,5 мільйонів жителів України, та сусідніх країн найближчими днями після аварії отримали значні дози опромінення.
За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. 2293 українських міст і селищ із населенням приблизно 2,6 мільйона людей забруднено радіоактивними нуклідами.
За інформацією Ігоря Кулика, всього аварій на ЧАЕС було 37. Перші аварії сталися там ще в 1978–1979 роках, відразу після запуску першого енергоблоку. Були також витоки радіації у 1982, 1983, 1984 роках. В архіві Комітету державної безпеки (КДБ) містяться документи про спорудження Чорнобильської атомної електростанції, її запуск у кінці 1970-х років, аварію та ліквідацію її наслідків. Документи доводять, що від самого початку спорудження цієї атомної електростанції було безліч порушень і крадіжок, будівельно-монтажні роботи виконувалися неякісно, технологічна дисципліна порушувалася. Все це врешті-решт призвело до аварії.
Тільки від 1983 по 1985 роки на станції сталося п’ять аварій і 63 відмови обладнання. Останній подібний інцидент перед великою аварією стався в лютому 1986 року.
«У 1986 році на ЧАЕС було дві аварії: перший витік радіації стався у лютому, але про це відомо було лише КДБ. Багато документів свідчить про те, що на станції відбувається багато порушень. Ще в грудні 1976 року підрозділ КДБ Прип’яті зафіксував постійні факти порушення при будівництві, крадіжка матеріалів, що керівники будівництва свідомо йдуть на порушення, щоб встигнути здати об’єкт до чергової комуністичної дати. Це притаманно тоталітарним режимам, де система важливіша за життя та безпеку людей», — сказав Кулик.
Він також наголосив, що Чорнобильська катастрофа стала одним із каталізаторів розпаду СРСР. Приховування владою правди про факт катастрофи та її наслідки, брак інформації про заходи безпеки і недостатня допомога потерпілим похитнули віру в цінності комуністичної ідеї навіть у найбільш лояльних її прихильників.
.