Відео

8 січня 1919 року на Закарпатті було проголошено Гуцульську республіку

Деталі

Цікаво

10 січня 2025, 17:21

Під час історичних подій розпаду Австро-Угорської імперії і перемоги національного повстання у Львові 1 листопада 1918-го, населення Буковини і Закарпаття також прагнуло об’єднатися з ЗУНР.
8 листопада 1918-го мешканці Ясіні та навколишніх сіл на велелюдному віче проголосили возз’єднання закарпатської Гуцульщини з Україною та обрали представницький орган – Гуцульську Народну Раду (ГНР), до якої увійшли 42 депутати на чолі з Степаном Клочураком, колишнім студентом Віденського університету, офіцером австрійської армії.
«Я певний, що між членами Ради не буде спору, що у всіх нас є тільки одна мета, одна ціль – з’єднання зі своїми кровними братами-українцями, з’єднатись з Україною»,– заявив у своєму виступі Степан Клочурак.
Тож були створені секції (міністерства) та підсекції: військова, дипломатична, внутрішніх справ, харчова, господарська, освіти та шкільництва й інші, підтримувалися дипломатичні зв’язки з ЗУНР.
У грудні представники ГНР на Будапештському і Сигітському конгресах, організованих угорським урядом, рішуче виступили проти планів залишити край у складі Угорщини. 22 грудня 1918-го Ясінь захопив угорський жандармський батальйон у кількості 620 осіб.
Гуцульська Народна Рада офіційно саморозпустилася, а її найактивніші члени перейшли в підпілля. ЗУНР, аби не псувати відносити з Угорською Народною Республікою, не могла надати військової допомоги.
Тож Степан Клочурак та його однодумці – брати Дмитро, Іван і Василь Климпуші, Юрій Кабалюк, Дмитро Німчук, Микола Саботюк – мали діяти самостійно. Вони зібрали озброєний загін із 109 осіб (86 гуцулів та 23 старшин і вояків-добровольців Української Галицької армії) і в ніч на 7 січня 1919-го, скориставшись святковим настроєм, після незначної перестрілки взяли в полон понад 500 військових на чолі з полковником і чотирма офіцерами. Захоплено залізничну станцію, пошту, всі урядові установи та обірвано телефонне сполучення з Раховом.
8 січня 1919-го загальні збори мешканців Ясіні та округи відновили Гуцульську Народну Раду, яка того ж дня провела перше засідання і проголосила незалежну державу – Гуцульську республіку.
Тоді було обрано тимчасовий парламент із 42 делегатів, і призначено уряд у складі 30 чоловік. У спеціальному зверненні населення Закарпаття закликалося до збройного опору угорському пануванню: «Най живе один великий український народ від Тиси аж по Чорне море і гори Кавказа! Най живе і пишається наша велика одноцільна Українська Республіка!».
У наступні дні загони Гуцульської народної оборони, де було понад 1000 чоловік, за допомогою старшин УГА роззброювали угорські війська і поширили свій вплив майже на всю Гуцульщину – Рахів, Великий Бочків (нині смт Великий Бичків), Сигіт (нині м. Сігету-Мармацієй, Румунія).
Ведучи постійну боротьбу проти угорських і румунських військ, Гуцульська республіка проіснувала до румунської окупації 11 червня 1919-го. За Сен-Жерменським мирним договором 10 вересня 1919-го Закарпаття стало автономною частиною Чехословаччини

• < Попередня
• Наступна >