заступник директора Березняківської школи
Про те, як у Тернівці організували конкурс «Учитель року - 2020»
–В Україні стартував конкурс «Учитель року - 2020». Якщо відверто, конкурс не надто популярний серед загалу вчителів. Як правило, «добровольці» на нього не ходять. В основному, учасників обирають адміністрації шкіл із тих учителів, хто атестується. Більш свідомі відгукуються і йдуть «відстоювати честь школи». І велика подяка таким учителям за це!
Проте після того, як було проведено дистанційне тестування в номінації «Початкова освіта» у І турі конкурсу відділом освіти Тернівської ОТГ, гадаю, «підняти» вчителів на участь у конкурсі «Вчитель року» буде ще тяжче.
Очолюваний начальником відділу освіти, культури, молоді та спорту Тернівської сільської ради організаційний комітет конкурсу не спромігся за місяць підготувати нормальні умови проведення тестування учасників конкурсу.
Для цього потрібно було всього лише перевірити якість інтернету в Тернівській школі та підготувати комп’ютерний клас для роботи вчителів. У випадку, якщо виявились би проблеми з інтернетом у Тернівці, тестування потрібно було перенести в сусіднє село громади – в Малосмілянку, де школа під’єднана до швидкісного інтернету і має сучасний комп’ютерний клас.
На жаль, усього цього зроблено не було, і 5 учасників конкурсу за 10 хвилин до початку тестування завели в маленьке приміщення сільської ради, де посадили вчителів мало не на голови працівникам ради. Навіть, якщо так сталося й інших приміщень не знайшлося, то, може, треба було, щоб працівники сільської ради вийшли з кабінету на час тестування вчителів?
Ні, так і тестувалися – всі разом! Причому в кабінет постійно заходили-виходили відвідувачі сільської ради, працівники голосно говорили між собою, пили чай, заглядали в монітори комп’ютерів учасників конкурсу…
При цьому якість інтернету і там бажала бути кращою, а щоб скористатися мобільним зв’язком для отримання паролю, одній із учасниць порадили піти на автобусну зупинку (нібито там лише «ловить» лайф)... Ну яку оцінку можна поставити оргкомітету за таку організацію конкурсу? Тільки двійку!
Проте і це не все. Голова оргкомітету, розсаджуючи учасників для тестування, поділила їх на «своїх» і «не своїх». «Своїх» посадила поряд, і вони проходили тестування, по суті, колективно… Ну, а як це можна назвати? І яку цьому дати оцінку?..
І як висновок. Кому потрібні такі конкурси, де вчитель почувається зневаженим і приниженим, де він замість можливості чесно випробувати себе отримує стрес і глибоке розчарування?!
Із допису у ФБ
redaktor-smila-ua@ukr.net
Україна, м.Сміла
