психолог
Про те, що завжди варто йти за своєю мрією
–Криза середнього віку. Підліткова криза. Вони ніби такі різні, а мені дуже схожі
Вони - про смисли.
Цим вони схожі ?
Підліткова криза - про шанси, про ще багато-багато шансів у житті. Криза середнього віку теж про шанси. Найчастіше - про останній шанс
щось змінити, останній шанс бути щасливим.
Цим вони різняться?
Колись, ще я була юною і зовсім мало психологом, ми з друзями повторювали дорослу модель нашого оточення і обговорювали інцидент: він - зрілий успішний чоловік під пʼятдесят, достатньо публічний і впливовий, залишає сімʼю, дорослих дітей з котрими прожив все життя, створює сім’ю з молодою дівчиною, народжують дитину і він поспішає з роботи її купати, укладати спати і просто насолоджуватися життям.
Ніхто не розумів такого повороту. Осуджували всі і ми також. А потім мій товариш говорить: «Я спілкувався з ним якось відверто. І він сказав: «Я все життя пахав. Зробив все для всіх. Тепер хочу для душі, для себе. Можу я, скільки мені відведено, побути щасливим?»
Тоді ці слова перевернули все моє сприйняття. Я зрозуміла, що винних немає.
Оцінок не повинно бути. Кожна людина проходить свій шлях. Як вміє, як відчуває.
Це сьогодні я знаю, що не обов’язково втрачати все, що було набуто за життя навіть під час кризи смислів. Бо ця криза про переоцінку цінностей. Все, що було важливим втрачає свою цінність. Людина ніби тоне, не може намацати дно, знайти опору.
Це сьогодні я знаю, що можна використати все набуте як опори і спробувати знайти нові смисли. Але складно, коли чуттєвість була заблокована. Тому так важливо її розблокувати ще на рівні підліткової кризи.
- Мама каже, що ти нічого не хочеш?
- Не знаю, не хочу
- Зовсім нічого?
- Вчитися не хочу
- Чому?
- А смисл? Зараз напружуйся здай ЗНО, потім кудись вступай, потім тягни лямку. Батьки кажуть в мед або економіста, щоб нормальну професію мати. Вони мають, та й що?
- А щоб тобі хотілося, просто зараз? Якби не було ніяких обмежень? Може є якась мрія?
- Ну, не знаю… хоча, є! Ми з другом мріяли купити дім на колесах, працювати там, жити і подорожувати! Уявляєте, стали в Альпах і насолоджуємося. Потім десь на морі, потім ще десь!
- А чому мріяли в минулому? По-моєму, дуже реальна ціль для майбутнього. Такий дім коштує недешево, значить потрібно на нього заробити.
- Так, і професія тоді має бути віддаленою. У мене гарна англійська і трохи інформатика. Може там щось пошукати?
- Може)
- А якщо друг передумає?
- А ти?
- Я точно ні!
- А які тоді предмети тобі потрібно готувати?
- Я зрозумів. Треба репетитора по математиці, батьки допоможуть.
- Я думаю, в тебе все вийде!
І хтозна, можливо в нього, який піде за своєю мрією ще підлітком, криза середнього віку буде в нових мріях і смислах без руйнування того, що є.
А можливо й ні.
Але, варто спробувати.
Завжди йдіть за своєю мрією.
Світ піде назустріч.
redaktor-smila-ua@ukr.net
Україна, м.Сміла
