журналістка
Про пристосуванців і як їм не щастить
–Пристосуванці і як їм не щастить.
“Суспільне. Крим” розказала історію уродженки Ялти, яку арештували в Криму, коли вона поїхала до матері.
Суть історії така – підприємлива пані у 2011 розпочала кар'єру в органах правопорядку – стала слідчою в МВС Криму. Після окупації півострова Росією в 2014 році вона продовжила працювати в тій самій структурі, тепер підконтрольній РФ.
До 2018 року вона обіймала посаду слідчої, а в останній рік своєї кар'єри в органах працювала дізнавачем. У 2019 році Людмила звільнилася.
Далі знайшла в тумбочці український паспорт і поїхала на початку великої війни до Ірландії під виглядом нужденної української біженки. У 2024 році дізналася, що у її матері у Криму виявили рак. Жінка вирішила повернутися на окупований півострів. Мати померла і тут прийшли фсбшники.
Складний кейс, чого він нас вчить?
Жінка внє політікі в розквіті сил з доброю освітою свідомо 5 років пропрацювала в незаконних правоохоронних органах окупантів у Криму, які неодноразово переслідували справжніх українських патріотів, катували їх і шили серйозні терміни.
Далі пристосувалась як біженка в Європі за паспортом країни, яку вона зрадила в 2014.
Росіяни на баклажані вертіли таких наших клуш. І тому радісно сцапали колишню колєгу.
Цікаво, чому ця пані з родичами скаржаться саме нашому "Суспільному", а не Путіну, чий портрет полюбе висів у кабінеті тої екс-слідчої? Власне, чого жаліти силовиків, які перші побігли складати присягу Росії? А їх у Криму було овердофіга – і це люди, від яких залежала безпека в регіоні. Це ж точно не торговці кукурудзою на пляжі, з яких спросу нєт.
Не виключаю, що рідня ще і тиснутиме на всі наші органи вписати цю пані в списки полонених. А Росія взамін попросить якусь серйозну зрадницю аля ота тітка-бухгалтерша з полтавської філії «Укрзалізниці», яка передавала загарбникам час, напрямки та особливості вантажу військових ешелонів, що рухалися залізничним сполученням у регіоні.
Із допису у ФБ
redaktor-smila-ua@ukr.net
Україна, м.Сміла
